У II ст. н. е. кельтські племена, що мешкали на території Угорщини, підкорила Римська імперія. Нинішня Угорщина знаходиться на території регіону, який входив у стародавні часи до римських провінцій Паннонія і Дакія. Цей регіон за середньовіччя захопили германські племена. В середині V ст. тут був центр імперії Аттіли, а з VI ст. —Аварського каганату. Згодом ці землі завоював імператор Карл І. Мадяри (угри) переселилися до країни з Поволжя близько 890 р. Відомо, що вже 895 р. країною, що нараховувала 108 родів, керував вибраний вождь Арпад, син Альмоша. Битва під Лехою (поблизу Ауґсбурга в 955 p.), в якій перемогу здобули німецькі війська, зупинила просування мадярів на захід. Християнство католицького обряду стали запроваджувати з 973 р. Королівство виникло за короля Іштвана І (997-1038 pp.), коли 25 грудня 1000 р. короля на престол благословив тодішній Римський Папа Сильвестр II. Упродовж майже двох з половиною століть Угорське королівство було самостійним. Монгольське нашестя 1240-1241 pp. розорило країну. Династія Арпадів припинила існування в 1301 р. У битви під Нікополісом 1396 р. король Сигізмунд (1387-1437 pp.) зазнав поразки від турків. У 1490 р. угорським престолом заволоділи Ягеллони. Габсбурги заявили про свої претензії на трон у 1516 р. У 1521 р. Туреччина розпочала війну проти Угорщини. 29 серпня 1526 р. молодий угорський король Лайош II (1516-1526 pp.) зазнав нищівної поразки від турків у битві під Могачем, де й загинув. Угорщину розділили між собою Габсбурги та Османська імперія; щоправда, Трансільванія при цьому зберегла незалежність. У 1686 р. австро-угорські війська визволили від турків усю країну. 21 лютого 1711 р. (після придушення повстання на чолі з Ференцом II Ракоці) Угорщина потрапила під правління Габсбурґів, яке тривало аж до 1918 р. Угорські націоналісти під керівництвом Лайоша Кошута в лютому 1848 р. підняли повстання. Основними вимогами повсталих були: надання Угорщині певної автономії та ліквідація кріпосного права. Австрія завдяки вторгненню російських військ 13 серпня 1849 р. відновила контроль над Угорщиною. Згодом, 21 грудня 1867 р. австрійці та угорці досягли компромісу, утворивши Австро-Угорщину («двоєдину монархію»). Після поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні встановилася демократична республіка. Австро-Угорську монархію було ліквідовано 11 листопада 1918 p., незалежність проголошено 13 листопада, Угорську Республіку — 16 листопада. 21-22 березня 1919 р. до влади доступилися комуністи, які проголосили Угорську Радянську Республіку. Протягом 133 днів 1919 р. при владі був комуністичний режим Бели Куна. 21 березня 1920 р. було відновлено монархічну конституцію і встановлено диктатуру регента Міклоша Горті, що тривала до 3 листопада 1944 р. Всі ці роки Угорщина була королівством без короля.
Объяснение:
Примерно в конце I века до н.э и в начале I века н.э, в Риме начался большой упадок рабства. Это было связано с множеством факторов. Первый и самый явный - это куда меньшие завоевания, потеря захваченных территорий, а также то, что жители на некогда оккупированных землях становились гражданами Рима, начали богатеть и развиваться. Так и сам труд стал чаще оплачиваемым, чем рабским. Кроме того, на это повлияли многочисленные побеги и восстания рабов, например, под предводительством Спартака.
Объяснение:
