Объяснение:
Арабские завоевания или мусульманские завоевания начались ещё при жизни основателя ислама Мухаммеда. Он основал исламское государство в Аравии, которое за одно столетие захватило многие страны вне Аравии. Арабы завоевали огромные территории в Азии, Африке и Европе: страны Ближнего Востока, Среднюю Азию, северо-западную Индию, Северную Африку, Испанию, Южную Италию, Сицилию, Мальту, Родос, Крит.
Под натиском арабских завоевателей рухнуло огромное государство Сасанидов в Иране. Под ударами арабов пали Государство Гассанидов, Королевство вестготов, Кавказская Албания, Хорезм, Согдиана и Синд. Византия потеряла Египет, Сирию, Месопотамию, Крит, Мальту, Сицилию, Родос, Эгриси и Святую землю.
Во время войн против франков арабы дошли до Пуатье, в войнах с хазарами достигли «Славянской реки» (видимо Дона, Волги, или Днепра), а в своих походах на восток проникли вплоть до Раджастана и Таласа.
Українські землі опинилися у складі двох держав: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, південь України і Крим у складі Росії
Закарпаття, Галичина, Буковина – у складі Австрії ( з 1967року – Австро-Угорщини) – 70 тис. кв. км, 3,5 млн. осіб, з них 2,4 млн. – українці.
У першій половині 19 ст. відбувається занепад кріпосницьких та відродження ринкових відносин, а тобто в Україні відбувається промисловий переворот. Суть цього перевороту це перехід від феодальної системи до капіталістичної.
Ще в 18 ст. Австрійська влада робила багато реформ, вони як не як але покращували становище в Україні, хоча це навіть було незамітно. А ось Російська Імперія переживали тяжкі часи, тому що потрібно було покращувати становище на території України. Глибока криза у 19 ст. в Росії, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин у світі. Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII - першій половині XIX ст. наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла. У 1861 році Олександр 2 видав маніфест про скасування кріпосного права.
Отже висновки: напевно спільним між політикою Росії та Автрії можна вважати реформи, які хоч трохи виправили становище обох країн, але ненадовго.
((( я невпевнений що це вірна відповідь))) Сьогодні існує декілька моделей розладів біполярного спектра. J. Klerman (1999) запропонував такий варіант класифікації:
I — класичний (Classic Pattern) — 40–50 % дисфорія. Питома вага дисфорії значно переважає над психотичними епізодами.
II — сонячний (Sunny) — рекурентна анергічна депресія з гіпоманією здебільшого наприкінці депресивного епізоду.
II ½ — темний (Dark) — здебільшого в жінок, переважно коморбідний із панічним розладом і соціальною фобією, підвищений ризик суїциду, часто помилково діагностують як межовий розлад особистості.
III — чутливий подвійний перемикач (Switch Sensitive Doubles) — гіпоманія як відповідь на терапію антидепресантами. Зазвичай дистимія, може бути «подвійна депресія».
III ½ — ажитована алкогольна хвороба — збудження і депресія тісно пов’язані зі зловживанням спиртними напоями (алкогольна залежність), інколи з абстиненцією. Доцільна комбінована терапія.
IV — виконавчий (Executive) — депресія поверх гіпертимного темпераменту (висока активність, комунікабельність, ініціативність, життєрадісність). У чоловіків із типом особистості «А» помилково діагностують нарцистичний розлад особистості.
V — межовий спадковий (Borderline Mimic) — висока рекурентність (> 5 епізодів), спадковість, змішані епізоди (гіпоманія перекриває депресію).
VI — пізній початок (Late Onset) — пацієнти з ранньою деменцією, нестабільним настроєм, сексуальною розгальмованістю, ажитацією й імпульсивною поведінкою. В анамнезі може бути БАР, спадковість і гіпоманія. Доцільна терапія вальпроатами або іншими тимостабілізаторами. Антидепресанти можуть погіршувати стан.
Професор О. О. Хаустова розповіла про морфологічні зміни при БАР, які відбуваються в найважливішому компоненті вентрального стріатума та частині стріато-таламічних кіл, що модулюються лімбічною системою, у хвостатому ядрі. Згідно з даними наукових досліджень, його розмір був значно меншим у пацієнтів із БАР — 18,5 %, а також із великим депресивним розладом (ВДР) — 12 % і шизоафективним розладом — 8,5 %. Натомість лише при біполярному розладові виявили когнітивну дисфункцію, пов’язану з 1 % прогресуванням зменшення розміру хвостатого ядра після двох років.