Більшість американських діячів часів війни за незалежність вважали невід’ємними права людини на життя, свободу, власність.
Право на життя означає гарантовану державою можливість не побоюватися насильницької смерті.Видатні американські діячі були добре знайомі з історією різних держав, тому їх надзвичайно цікавила республіканська форма правління в Стародавньому Римі. За такого правління повноваження уряду походять від народу. Він обирає керівників, які займають певні посади та чиновників, що їх обслуговують.
Засновники США вважали, що республіка здатна забезпечити передумови для справедливості суспільного блага, свободи та процвітання громадян.
Відповідно до прийнятої Конституції в США встановлювалася сильна центральна (федеральна) влада. Штати могли самостійно розв’язувати внутрішні питання, але фінанси, армія та зовнішня політика перебували в руках федеральної влади. За Конституцією Сполучені Штати Америки ставали федеративною республікою: федеративною — тому що складалися з рівноправних штатів, і республікою — тому що вищі посади в державі були виборними.Вищою законодавчою владою в США був Конгрес, що складався з двох палат: верхньої — сенату й нижньої — палати представників. Депутатів палати представників обирали всі, хто був наділений правом голосу. Сенат був створений на вимогу малонаселених штатів для дотримання рівності між штатами. Від кожного штату до Сенату входило по два сенатори. Сенат затверджував закони, прийняті палатою представників, і міг контролювати її діяльність.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався на чотири роки. Президент США мав дуже великі повноваження: керував урядом, армією, міг скасовувати закони, прийняті Конгресом.
Владу Конгресу й президента мала обмежувати вища судова влада — Верховний суд, склад якого формував президент за згодою Конгресу. Через те що суддів призначали довічно, вважалося, що вони можуть виступити і проти президента, і проти Конгресу, якщо ті порушать закон. Верховний суд мав право скасовувати вже затверджені президентом закони.
Більшість американських діячів часів війни за незалежність вважали невід’ємними права людини на життя, свободу, власність.
Право на життя означає гарантовану державою можливість не побоюватися насильницької смерті.Видатні американські діячі були добре знайомі з історією різних держав, тому їх надзвичайно цікавила республіканська форма правління в Стародавньому Римі. За такого правління повноваження уряду походять від народу. Він обирає керівників, які займають певні посади та чиновників, що їх обслуговують.
Засновники США вважали, що республіка здатна забезпечити передумови для справедливості суспільного блага, свободи та процвітання громадян.
Відповідно до прийнятої Конституції в США встановлювалася сильна центральна (федеральна) влада. Штати могли самостійно розв’язувати внутрішні питання, але фінанси, армія та зовнішня політика перебували в руках федеральної влади. За Конституцією Сполучені Штати Америки ставали федеративною республікою: федеративною — тому що складалися з рівноправних штатів, і республікою — тому що вищі посади в державі були виборними.Вищою законодавчою владою в США був Конгрес, що складався з двох палат: верхньої — сенату й нижньої — палати представників. Депутатів палати представників обирали всі, хто був наділений правом голосу. Сенат був створений на вимогу малонаселених штатів для дотримання рівності між штатами. Від кожного штату до Сенату входило по два сенатори. Сенат затверджував закони, прийняті палатою представників, і міг контролювати її діяльність.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався на чотири роки. Президент США мав дуже великі повноваження: керував урядом, армією, міг скасовувати закони, прийняті Конгресом.
Владу Конгресу й президента мала обмежувати вища судова влада — Верховний суд, склад якого формував президент за згодою Конгресу. Через те що суддів призначали довічно, вважалося, що вони можуть виступити і проти президента, і проти Конгресу, якщо ті порушать закон. Верховний суд мав право скасовувати вже затверджені президентом закони.
В 18 веке открывались цифирные школы по указу петра 1, в которых проходили обучение дети , но потом были закрыты. Сначала в школах могли обучаться все, но потом в специальных заведениях обучали лишь дворянских детей, детей крепостных в школах не обучали.с 1730 по 1740 год обучение детей проводилось в гарнизонных школах. открывались школы и училища для преподавания различных наук. А в второй половине 18 века происходит расширение школ гимназий и других заведений, но усиливается сословность обучения, когда оно было доступно не всем. екатерина 2 проводит реформу, в результате которой были созданы училища с едиными планами и методиками, а также имелись шляхетские корпуса, пансионы и гимназии. Дети дворян обучались в закрытых заведениях, дети купцов и мещан также имели возможность для обучения в училище.
В 19 веке учащиеся также проходили обучение в народных училищах, гимназиях,солдатских школах, духовных училищах, кадетских и шляхетских корпусах. Александр 1 вводит новые принципы в образование- оно стало бессословным, начальное бесплатным, появились новые университеты, стало работать министерство просвещения.Николай 1 после 1825 года опять сделал образование сословным и закрытым - в приходских школах учились дети крестьян, в уездных училищах могли обучаться купцы, ремесленники, городские жители, в гимназиях лишь дворяне и чиновники. Крепостных не принимали в гимназии и университеты. Если в училищах детей крестьян обучали самым азам и простому счету., то дворянских детей и чиновников подготавливали к дальнейшей учебе в университете. Увеличивалось число семинарий и духовных школ,была создана система высшего инженерного образования в России. При Александре 2 с 1855 года шло развитие образования в России, образование стало всесословным, были созданы виды новых школ, в гимназии принимались все дети, стало развиваться женское образование. Таем образом, мы видим что в Российской империи обычно лишь дети привилегированного дворянского сословия, и мещанские, и дети чиновников, дети купцов имели возможность получения полного образования, а остальные почти всегда ограничивались начальным образованием, это были дети ремесленников, рабочих крестьян, крепостные, то есть представители высших сословий.