Потому-что во многом требования которые поднимали восставшие были лозунгами буржуазной революции. Прежде всего огромное недовольство колонистов вызывали высокие пошлины и огромные налоги. Также повстанцы боролись с подавлением метрополией местного производства, с целью завалить местные рынки английскими товарами. Последней каплей был "Гербовый сбор", который помимо ущерба местной торговле напугал местных посягательством на свободу печати. Американская революция была выгодна прежде всего местных ремесленников и торговцев.
Если вспомнить историю а точнее войну за независимость в США, Знаете англичане всегда рассматривали США как сырьевая база и рынок сбыта откуда можно круглосуточно вывозить полезные ископаемые Англия всяческие пыталась помешать развитию собственной промышленности и торговли и поэтому она водила все новые и новые налоги которые вызывали недовольство у колонистов что вызвало ряд восстании которые переросли в войну мятежниками были фермеры, ремесленники, беднота, рабочие и мелкая буржуазная горстка людей
что самое интересное армия состояло из простых людей а верхушка состояла из буржуазии и плантаторов очень крупных землевладельцев они и подняли восстание и были лидерами сопротивления из этого называется буржуазная революция
а если учительница спросить приведите пример то Джордж Вашингтон самый лучший вариант
Подробнее - на -
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).