Роль Бісмарка для Німеччини важко переоцінити. Він зробив так, що наприкінці 19-го століття постала Німецька Імперія. Він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши медичне та пенсійне страхування.Подолання німецької роздробленості на малі держави, що тривала століттями, приписують саме політиці Отто фон Бісмарка. Але перший німецький канцлер запам'ятався не лише цим. Своєю політикою він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши, наприклад, медичне та пенсійне страхування. Нарешті, він збагатив світ фразами, що стали крилатими:
"Найбільше брешуть перед виборами, на війні й після полювання".
"Чим менше люди знають, як робляться закони і ковбаса, тим краще вони сплять".
"Політика - це мистецтво можливого".
Отто Едуард Леопольд граф (пізніше князь і герцог) фон Бісмарк народився 1 квітня 1815 року в Шенгаузені, на північ від Магдебурга, в старовинній дворянській родині. Вивчав право в Геттінгені й Берліні, був депутатом ландтагу, послом у Росії та Франції. 1862 року прусський король Вільгельм Перший призначив Бісмарка прем’єр-міністром. На цій посаді він досяг найбільшого успіху в своєму житті – об’єднання німецьких земель в одну національну державу. Під проводом Пруссії.Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, "сильної руки". Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а "залізо й кров". За це його в народі називали "залізним канцлером".
Намагаючись розширити території Пруссії на північ, Бісмарк пішов на збройний конфлікт з союзником Австрією. З липня 1866 року стало днем однієї з найбільш кривавих битв ХІХ століття. Біля містечка Садова (Кеніггрец) в сучасній Чехії зійшлися армія Пруссії з одного боку, і армії Саксонії та Австрії - з іншого. Пруссія перемогла. Історик Франк-Лотар Кролль:
"Після битви 1866 року стало ясно, що Німеччина і Австрія підуть різними шляхами. Для тих часів це революційна подія. Австрія сотні років була частиною Німеччини. Тепер було вирішено, що Німецька імперія буде заснована без Австрії і що їхні шляхи розходяться".
Своїм головним завданням Бісмарк бачив внутрішнє посилення імперії та пошук союзників за її межами. Революційними вважаються його реформи в соціальній сфері. Саме Бісмарку німці сьогодні завдячують тим, що мають медичне страхування, страхування на випадок інвалідності та нещасного випадку на роботі, пенсійне страхування. Хоча Бісмарк запровадив ці речі не тому, що любив робітників. Він був монархістом, консерватором і захисником інтересів дворянства. Соціальні реформи мали на меті послабити німецьких соціал-демократів, які тоді набирали сили. Це протистояння Бісмарк програв, лівий рух у Німеччині зберігся.
У зовнішній політиці Бісмарк намагався уникнути нових воєн, уклавши союзницькі договори з Росією та Австро-Угорщиною. Він говорив про мир, але не був пацифістом. Бісмарк сприймав політику як війну всіх проти всіх і намагався залучити найбільше союзників.
Наприкінці 80-років ХІХ століття німецьким кайзером став Вільгельм Другий. У нього були свої уявлення про те, як треба керувати імперією і невдовзі новий монарх відправив Бісмарка у відставку. Як згадував про ті часи колишній лікар і секретар Бісмарка Рудольф Хрізандер:
"Його не просто звільнили, а він потрапив у немилість. Ніхто його не підтримав у протистоянні з кайзером. Бісмарк говорив, що «кайзер зажене гарного німецького коня в бруд». Так і сталося. Мене часто викликали до нього вночі й він був у сльозах. Він бачив майбутнє Німеччини".
Після відставки 1890 року Бісмарк жив у своєму маєтку Фрідріхсру неподалік Гамбурга. Він помер 30 липня 1898 року.
Объяснение:
Портрет першого канцлера.
Историю моей страны можно проследить через некоторые исторические события, которые произошли в моем регионе. Они и до сих пор имеют сильное влияние на развитие моей страны. Речь пойдет о «финансовой кровеносной системе страны». Более 100 лет назад, российский император Александр III в своем рескрипте указал своему наследнику, что необходимо «соединить внутренней железнодорожной сетью сибирский регион, богатейший дарами природы». Таким образом, строительство Великой Сибирской железной дороги началось. Торговая столица активно открыла регион Великого Сибирского Пути, который в кратчайшие сроки превратил маленькое поселение в большой город; Новониколаевск (а с 1926 года Новосибирск) получил официальный статус города в декабре 1903 года. Новониколаевск вскоре стал местом концентрации банковского капитала. Хотя в 1906 году в городе был только один финансовый институт - Сибирский банк, в 1915 году в городе было уже 5 коммерческих банков и 2 земельных.
Новониколаевск продолжил свое благополучное и успешное развитие даже в такие бурные и трагические для России годы, как 1915-1917 годы. Магазины были завалены товарами; все рынки были заполнены хлебом, мясом и маслом. Новониколаевские купцы, которые очень разбогатели благодаря военным запасам, уже думали о строительстве трамвайной линии.
Тем не менее, город не мог остаться в стороне от социальных катаклизмов. В декабре 1917 года Совет рабочих и солдатских депутатов Новониколаевска захватил власть. И только после этого в городе началась гражданская война. В мае 1918 года чехословацкие военнопленные договорились с белогвардейцами и захватили Новониколаевск. Город стал важным стратегическим местом армии адмирала Колчака, насчитывавшей 500 тысяч. Но в декабре 1919 года Новониколаевск был взят Красной Армией.
Объяснение:
Давид Фонкинос--Нежность
Уильяма Сарояна--Мальчики для девочек,девочки для мальчиков