Перший період експансії норманів (кінці VIII—IX ст.) характеризувався розрізненими експедиціями проти Франкської держави, нападами на береги Англії, Шотландії, Ірландії і їхнім переселеннями на Оркнейські, Фарерські, Гебридські й Шетлендські острови, трохи пізніше — в Ісландію. З кінця IX століття на Францію й Англію нападали більші загони норманів, що перейшли від грабежу й збору данини до заселення завойованих територій. У Північній Франції вони заснували герцогство Нормандія (911 рік), підкорили північно-східну Англію. На початку XΙ століття вся Англія була підлегла данським королям. Походи норманів припинилися близько середини ΧΙ століття. Нащадки норманів — вихідці з Нормандії — підкорили в 2-й половині ΧΙ століття Англію (Нормандське завоювання Англії 1066), а також Південну Італію і Сицилію, заснувавши тут (1130) Сицилійське королівство. Перебуваючи у васальній залежності від Англії нормани та англо-нормани захопили частину Ірландії (1169) і оселялися там.
Объединение Италии произошло революционными событиями , но закончилось поражением везде (кроме Сардинского королевства) , потому что Гарибальди не захотел воспользоваться победой и передал власть королю Пьемонта-Сардинии Виктору Иммануиму II. В Италии установилась форма правления конституционная монархия. Объединителем Италии назван и Камило Кавур, придерживавшийся идей либерализма, так как он был из класса дворян. Объединение Италии завершилось в 1849 году.
Объединение Германии произошло 18 января 1871 года, благодаря Отто Фон Бисмарку. Он придерживался только одной идеи укрепления армии и считал, что Германию можно объединить только «железом и кровью». После объединения в ней установилась форма правления дуалистическая монархия.
А Бисмарк стал канцлером, провел много социальных реформ, хотя не был военным, а был профессиональным дипломатом. Объединение Германии завершилось в 1871 году.