Мелетій Смотрицький (1572-1633)- випускник Острозької школи-академії, ректор Київської братської школи, викладач Києво-Могилянської академії. Автор 18 творів, спрямованих на боротьбу проти соціального та національного гноблення, за поширення освіти серед українського народу та розвиток його культури. За написаною ним "Граматикою словенською " (1619) навчалися учні українських, білоруських та російських шкіл упродовж півтора століття. Цим підручником користувалися в Московській слов'яно-греко-латинській академії. М.В.Ломоносов, який також навчався за ним, назвав цю книгу "вратами ученості".
Петро Могила (1597-1647) - засновник Києво-Могилянської академії. Митрополит київський і галицький. Випускник Львівської братської школи. Високу освіту здобув у Паризькому та інших Європейських університетах. Хоч і був сином молдавського воєводи, але залишався палким захисником релігійних та освітніх інтересів українського народу. За його ініціативою будувалися православні церкви та засновувалися школи.
Іван Федоров (Іван Федорович Москвитин) (бл. 1510-1583)- засновник книгодрукування в Україні та в Росії. З 1578 р. по 1612 р. очолював топографію при Острозькій школі-академії. Видавець першого східнослов'янського друкованого підручника "Азбука" (1574) та знаменитої "Острозької біблії" - першого повного видання на східнослов'янських землях. Рятував за активну життєву позицію у створенні власної долі, у спрямованості до освіти та творення добрих справ.
Феофан (Слеазар) Прокопович (1681-1736) - церковний і громадський діяч, вчений, педагог, письменник, оратор. Син київського купця. Випускник Києво-Могилянської колегії. Продовжував освіту в грецькій колегії, створеній на кошти Папи Римського для підготовки уніатів. Там отримав класичну філософську та богословську освіту. Повернувшись в Україну, пориває з уніатством. З 1705 р. читає лекції з філософії, логіки, етики, піїтики, риторики, математики в Кисво-Могилянській академії. Будучи викликаним у Петербург, став активним прихильником реформ Петра І.
(думаю вистачить )
і можна а топ відповідь
Объяснение:
Казахстан стал ближайшим тылом Сталинградского фронта. В Западном Казахстане размещались склады, ремонтные базы, 10 аэродромов, 20 госпиталей.
Немецко-фашистская авиация, совершая групповые налеты на ст. Сайхан, Шунгай, Джанибек, причинила ущерб на сумму свыше 7 млн. руб.