"Сознание правового долга, т.е. вместе с тем и права другого, оказывает более сильное давление на поведение, вызывает более успешно соответствующее поведение, нежели сознание чисто нравственного долга, без права для другого. Таким образом, оказывая более сильное и решительное давление на поведение, чем нравственность, право тем самым оказывает и сильное воспитательное действие на индивидуальную и массовую психику, чем нравственность."
ответ В. право выше нравственности.
"Сознание правового долга, т.е. вместе с тем и права другого, оказывает более сильное давление на поведение, вызывает более успешно соответствующее поведение, нежели сознание чисто нравственного долга, без права для другого. Таким образом, оказывая более сильное и решительное давление на поведение, чем нравственность, право тем самым оказывает и сильное воспитательное действие на индивидуальную и массовую психику, чем нравственность."
ответ В. право выше нравственности.
Інтегральний націоналізм (від фр. Nationalisme intégral) - авторитарний націоналізм, який би розглядав націю як органічне ціле і вимагає від людини, крім зосередження на сфері особистого життя, ще й участі його як особистості в реалізації інтересів своєї нації (які ставляться вище інтересів будь-якої соціальної групи) в ім'я участі націй у всесвітньому глобальному ансамблі людства в цілому.
Типологія націоналізму - спроба розділити націоналізм за типами.Залежно від характеру поставлених і розв'язуваних завдань, дійових осіб і безлічі інших чинників, в сучасному світі формується кілька типів національних рухів, що розрізняються своїми внутрішніми і зовнішніми параметрами
Объяснение:
В період становлення Київської Русі (IX ст.) типовою формою поселення стає "город", тобто огороджене укріплене місто з групою селищ навкруги. Міста набували важливого значення в економічному й духовному розвитку давньоруської держави. Князь Володимир, а згодом Ярослав особливо дбали про забудову головного міста Київської Русі — Києва. За часів Володимира почав складатися план міста. Київ розділявся на верхнє місто ("дитинець"), або "вишгород", "гора", і нижнє ("подол").
В період становлення Київської Русі (IX ст.) типовою формою поселення стає "город", тобто огороджене укріплене місто з групою селищ навкруги. Міста набували важливого значення в економічному й духовному розвитку давньоруської держави. Князь Володимир, а згодом Ярослав особливо дбали про забудову головного міста Київської Русі — Києва. За часів Володимира почав складатися план міста. Київ розділявся на верхнє місто ("дитинець"), або "вишгород", "гора", і нижнє ("подол").Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. На цю добу давньоруське зодчество набуває чітких національних рис. Це засвідчує такий шедевр архітектури, як Софіївський собор (1037 р.). В архітектурно-художньому ансамблі Софії особливу роль відігравало внутрішнє опорядження. Розмаїття мозаїк, фресок, стовпи, арки, відкоси віконних пройм — все це вражало пишнотою. За прикладом Софії Київської зводились однойменні собори (1045—1050 рр.) у Полоцьку і Новгороді. У Чернігові за велінням брата Ярослава Мудрого Мстислава було споруджено собор, який мав схожість з Десятинною церквою
"Сознание правового долга, т.е. вместе с тем и права другого, оказывает более сильное давление на поведение, вызывает более успешно соответствующее поведение, нежели сознание чисто нравственного долга, без права для другого. Таким образом, оказывая более сильное и решительное давление на поведение, чем нравственность, право тем самым оказывает и сильное воспитательное действие на индивидуальную и массовую психику, чем нравственность."
ответ В. право выше нравственности.