Упродовж 324-330 pp. Константин І Великий збудував на Сході нову столицю Римської імперії. На високих пагорбах європейського берега Босфору, де колись була розташована давньогрецька колонія Візантій, із вражаючою швидкістю виросло велике місто, укріплене з суші та моря неприступними стінами. Спочатку воно мало горду назву Новий Рим, а пізніше на честь свого засновника стало Константинополем. Місто прикрашали розкішні палаци й храми, акведуки й широкі вулиці з багатими будинками знаті.
Древній Візантій дав назву Східній Римській імперії — Візантія, хоча самі візантійці називали себе римлянами, по-грецьки — ромеями, а свою імперію — Ромейською.
Рання Візантія по праву вважалася країною міст. У цей час в імперії налічувалося понад тисяча міст. Тоді як у Західній Європі міста занепадали, у Візантійській імперії вони продовжували розвиватися й ставали центрами ремесел і торгівлі.
3. Культурні досягнення візантійців:
1.мистецтво;
2.наука;
3.медицина;
4.живопис;
5.мініатюри;
До особливостей візантійської культури належить незначний, порівняно з Західною Європою, культурний вплив варварських племен. Разом із тим візантійська культура багато брала з античної спадщини, з культури народів, які населяли Візантію, тощо.
В ходе Северной войны со Швецией Россия вернула устье Невы и прочно укрепилась на берегах Балтийского моря. Осенью 1702 года в войска, сражавшиеся со шведами, прибыл сам Петр I. Вскоре выяснилось, что помимо прочих талантов царь обладает даром блестящего полководца. Русские взяли шведскую крепость Нотебург, стоявшую на месте старого новгородского Орешка. Обновив укрепления этой крепости, Петр назвал ее Шлиссельбургом, то есть «ключ-городом». Весной 1703 года войска спустились по Неве до места впадения в нее реки Охты и захватили шведскую крепость Ниеншанц. Чуть ниже этого укрепления в мае 1703 года Петр заложил Петропавловскую крепость и под ее защитой приступил к строительству на невских островах нового города. Для прикрытия устья Невы с моря на острове Котлин была основана военно-морская база Кроншлот, переименованная позднее в Кронштадт.
Новый город, основанный Петром I, сразу же получил имя Питербурх, или Санкт-Петербург (город Святого Петра). Первые постройки в нем появились на Березовском (Петроградском) и Васильевском островах, но вскоре центр был перенесен на левый берег Невы.
Строительство велось небывало быстрыми темпами, хотя и сталкивалось с большими трудностями. Место было болотистое и лесистое. Болота приходилось засыпать, а кустарники и деревья выкорчевывать. Строители жили впроголодь, в сырых землянках, работать им приходилось по восемнадцать часов в сутки, под кнутом надсмотрщика. Измученные непосильным трудом и тяжелыми условиями жизни, рабочие болели и умирали. Но царь Петр был неумолим. «Пополнять число убитых, -писал он в приказах, - новым набором по городам и губерниям, не считаясь с отговорками помещиков в
Гунны имеются в Сибири (в Забайкалье) с конца первого тысячелетия до н.э. " Жизнь гуннов выразительно описана их современником Сымацяном. Самой характерной чертой гуннской жизни является, по описанию Сымацяна, скотоводство и притом кочевое, с постоянной переменой места: «Обитая за северными пределами Китая, они переходят со своим скотом с одних пастбищ на другие. Из домашнего скота более содержат лошадей, крупный и мелкий рогатый скот; частью разводят верблюдов, ослов, лошаков и лошадей лучших пород. Перекочевывают с места на место, смотря по приволью в траве и воде... Начиная с владетелей, все питаются мясом домашнего скота, одеваются его кожами, прикрываются шерстяным и меховым одеянием». Письменные источники сообщают, что гунны употребляли в пищу сыр и молоко, служившие, очевидно, основой питания всех кочевников позднейшего времени. Сведения о том, что основой экономики гуннов было скотоводство, находят подтверждение в археологическом материале. Из 20 могил Ильмовой пади, в которых обнаружены кости животных, кости домашнего быка содержались в 19 могилах, барана — в 13, козы — в 8, собак — в 3, кости благородного оленя — только в 2 могилах." (с. 242) " Охота и рыболовство имели в хозяйстве гуннов вс значение, что также согласуется с данными Сымацяня: «...во время приволья, по обыкновению следуя за своим скотом, занимаются полевою охотою и тем пропитываются».14 Из костей диких животных в гуннских захоронениях и на стоянках Забайкалья обнаружены кости кабана, антилопы, кулана, дикого оленя, горного барана, косули, зайца и лисицы. В стране гуннов существовало и земледелие, хотя основная масса их была скотоводами. В письменных источниках, например, говорится: «... в северных землях стужа рано наступает, и хотя неудобно сеять просо, но в земле гуннов сеяли». Там же приводится сообщение о том, что однажды в результате очень холодной зимы были падежи скота, эпидемия среди людей и «хлеб на полях не созрел»."Имелось ремесло, на уровне деревенских кузнецов и гончаров.
1. Народження Візантії
Упродовж 324-330 pp. Константин І Великий збудував на Сході нову столицю Римської імперії. На високих пагорбах європейського берега Босфору, де колись була розташована давньогрецька колонія Візантій, із вражаючою швидкістю виросло велике місто, укріплене з суші та моря неприступними стінами. Спочатку воно мало горду назву Новий Рим, а пізніше на честь свого засновника стало Константинополем. Місто прикрашали розкішні палаци й храми, акведуки й широкі вулиці з багатими будинками знаті.
Древній Візантій дав назву Східній Римській імперії — Візантія, хоча самі візантійці називали себе римлянами, по-грецьки — ромеями, а свою імперію — Ромейською.
Рання Візантія по праву вважалася країною міст. У цей час в імперії налічувалося понад тисяча міст. Тоді як у Західній Європі міста занепадали, у Візантійській імперії вони продовжували розвиватися й ставали центрами ремесел і торгівлі.
3. Культурні досягнення візантійців:
1.мистецтво;
2.наука;
3.медицина;
4.живопис;
5.мініатюри;
До особливостей візантійської культури належить незначний, порівняно з Західною Європою, культурний вплив варварських племен. Разом із тим візантійська культура багато брала з античної спадщини, з культури народів, які населяли Візантію, тощо.