Відповідь:Три десятиріччя після смерті Сталіна можна поділити на два періоди, що мають суттєві відмінності між собою. Якщо перший (його називають "відлигою") був спробою хоч частково реформувати тоталітарну радянську систему, то другий став часом політичної да ідеологічної реакції, прогресуючого занепаду та розкладу радянської системи.
Нас цікавить саме період "відлиги" з його змінами суспільно-політичного та культурного ладу. Перебуваючи протягом більш, ніж чверті століття під тоталітарним контролем, радянське суспільство, а разом з ним і Україна з інтересом та ентузіазмом сприйняли початок реформації. Хрущов, отримавши посаду головного секретаря, розумів, що , не вносячи змін в теперішню систему, він не зможе втримати владу в своїх руках. Для підвищення власного авторитету і сили треба було відрізнити і чітко відокремити минуле та сучасну реальність. Перед новим радянським керівництвом постала проблема масового культу вже мертвого "вождя всіх народів", тому тільки кардинальні зміни могли до Хрущову не стати тінню "великого" Сталіна.
В першу чергу "відлига" цікава нам реконструкцією централізації. Спроба надати більш широкі права та повноваження місцевому керівництву могла дати значний поштовх в економічному прогресі. Завдання "наздогнати та перегнати Захід" вимагало розв'язання рук владі "на місцях", яка тепер сама могла розпоряджатись своїми ресурсами. Такий розвиток подій був в цілому сприятливим для покращення радянської економіки. Однак основна проблема системи - її централізація - залишилась нерозв'язаною.
Відбулася спроба реформи сільського господарства. Хоча і були намагання покращити життя колгоспників, збільшити їм платню, проте збільшення розмірів колгоспів, екстенсивний б ведення господарства, гонка за показниками, авантюрні "кукурудзяні епопеї" тощо призвели до спаду виробництва і змушеного імпорту продовольства.
Найпомітніші зміни відбулися у сфері культурного життя. Таке послаблення тоталітарного впливу, посилення влади на місцях, спроби децентралізації суспільства призвели до виникнення усіляких рухів, що мали відверту націоналістську забарвленість. Звичайно, термін "націоналізм" вжито у кращому розумінні цього слова. Поширення впливу західної культури, розвиток та визнання української призвели до зміни поглядів нового покоління, зростання їх спрямованості на самостійність та розкутість, подолання власної відсталості. Період "відлиги" позначився бурхливим розвитком літератури, науки, мистецтва. На горизонті з'явилися нові імена, нові патріоти своєї Батьківщини.
Пояснення:
Важнейшей проблемой этого периода стало недостаточное производство сельскохозяйственной продукции. В отрасли была низкая производительность, недостаточная механизация, у колхозников отсутствовали стимулы к труду.
Правительство стало предпринимать меры для реорганизации сельского хозяйства. В августе 1953 г. с принятием нового бюджета увеличились дотации на производство товаров в пищевой промышленности. На сентябрьском Пленуме ЦК 1953 г. было принято решение о повышении закупочных цен, списании долгов колхозов и уменьшении налогов.
Февральский Пленум ЦК принял решение о начале сельскохозяйственного производства в полузасушливой зоне на востоке страны - в Заволжье, Казахстане, Сибири, на Алтае и Нижнем Урале.
С этой целью в 1954 г. 300 тыс. добровольцев отправились на освоение целины. Планировалось ввести в оборот 42 млн га пашни и к концу 1960 г. увеличить производство зерна на 40%.
Изначально невысокие урожаи со временем упали, земли истощились, потребовались средства на проведение мелиорации, агрономические мероприятия, развитие инфраструктуры. Почва гибла от эрозии и сорняков. Тем не менее за счет освоения огромных площадей удалось повысить валовой сбор зерновых культур. За три года производство сельскохозяйственной продукции увеличилось на 25%.
После посещения Н.С. Хрущевым США Пленум ЦК в 1955 г. принял решение сделать кукурузу профилирующей культурой. 18 млн га засеяли в районах, не подходящих для этого производства.
Следующий этап реорганизации сельского хозяйства начался в мае 1957 г., когда Хрущев выдвинул лозунг «Догнать и перегнать Америку!». В 1957 г. были распущены МТС. В результате колхозы получили технику, но остались без ремонтной базы. Это привело к сокращению парка сельскохозяйственных машин и изъятию у колхозов значительных денежных средств.
Вторая реформа ставила своей целью укрупнить колхозы, создать объединения индустриализации сельского хозяйства. Руководители хозяйств стремились выполнить обязательства перед государством за счет ущемления интересов колхозников (уменьшились приусадебные участки, принудительно забирали личный скот в колхозы).
Большое внимание уделялось развитию тяжелой промышленности и обороне. В результате была упущена ситуация в производстве товаров народного потребления, образовался дефицит в этой области.
В 1954 г. 11-й съезд профсоюзов вскрыл серьезные недостатки в управлении промышленностью и положении рабочих. Были возрождены производственные совещания, усилен контроль за сверхурочными работами поощрительными мерами. Представители администрации объединились со специалистами.
В 1957 г. для облегчения взаимодействия между отраслями промышленные министерства заменили совнархозами. Однако «административная лихорадка» не дала положительных результатов, темпы экономического развития страны снижались. В целом уровень жизни в стране вырос.
Для этого государство предприняло ряд мер:
регулярно повышалась заработная плата;
был принят закон о пенсиях;
сокращена рабочая неделя;
увеличилась продолжительность отпуска по беременности;
прекратилась практика навязывания покупок, обязательных государственных займов;
отменены все виды платы за обучение;
началось массовое строительство жилья.
На рубеже 50-60 гг. были допущены серьезные в аграрной политике и экономике. Производственный сектор был деструктурирован необдуманными реформами и штурмовщиной. С 1963 г. правительство вынуждено было пойти на регулярные закупки зерна за границей. Кризисную ситуацию пытались выправить за счет изъятия средств у населения, повышения розничных цен и снижения тарифных расценок на производстве. Это привело к социальной напряженности и стихийным выступлениям рабочих (например, в Новочеркасске в 1962 г.)
Объяснение:
в интернете тоже есть если поискать
