Мехмед II видав у 1476 р. звід законів («Канун-наме»), в якому визначалися функції державних сановників та розміри їх платні, встановлювалися організація мусульманського сунітського духовенства (точніше — стану богословів), режим військових ленів.
Мехмед II встановив також статут для немусульманських релігійних громад, затвердивши православного (грецького) і вірменського патріархів і єврейського головного рабина в Константинополі. Всі православні народності (греки, болгари, серби, частина албанців, грузини, валахи і молдавани) розглядалися відтепер як одна «грецька громада» — рум-міллеті, над якою Константинопольський Патріарх користувався не тільки церковною, а й судовою владою. Патріарх і єпископи могли виносити судові вироки православним аж до заслання на каторгу (галери). Але якщо православний судився з мусульманином, то справа розбиралася у мусульманського духовного судді, Каді. Патріарху і єпископам належав контроль над школами і книгами у православних народностей, і їм були присвоєні деякі особисті привілеї. Такі ж права над своїми громадами отримали Вірменський патріарх і єврейський головний рабин.
Даючи деякі права вищому християнському та іудейському духовенству, султанський уряд прагнув тримати в покорі Іновірців за до їх же духовенства. Маса Іновірців була абсолютно безправною. Вони були позбавлені права мати зброю, повинні були носити одяг особливих кольорів, не мали права купувати землю і т.д. втім, деякі обмеження для Іновірців на практиці не завжди дотримувалися.
1. Уничтожение Заростризма и Буддизма на территории Мавераннахра. И уничтожение памятников их Идолов. И распространение арабского языка среди населения.
2. Был введён налог на не мусульманов, джизья и харадж.
3.Харадж - исламе — государственный налог, который взимается за пользование землей. Харадж брался с иноверцев с земель, которые были завоеваны мусульманами. Принявшие ислам иноверцы освобождались от выплаты джизьи, но продолжали платить харадж. Джизья Исламские правоведы рассматривают джизью как выкуп за сохранение жизни при завоевании. От выплаты подати освобождались женщины, старики, инвалиды, нищие, рабы, монахи.
4. не знаю , я еврей
Медицина Древней Индии.
Народ Древней Индии раньше других стал накапливать знания о различных болезнях и их излечения. В великом памятнике литературы – Ведах – содержались не только мифы и предания о богах и мудрецах, но и медицинские предписания и рекомендации.Развитие медицины в Древней Индии началось в начале нашей эры.
ПРИЧИНА:чтобы лечить различные болезни.