мы знаем, что очень важным показателем культуры народа-это уровень грамотности и образованности. В русских землях этот показатель медленно, но повышался. росла нужда в грамотных и образованных людях, С XIV в. начинают использовать бумагу вместо пергамента. потребность вести записи потянул за собой ускорение письма.меняется написание букв, а с XV в. поевляется скоропись.
В XVI в. появиляются первые учебные пособия. Иван Федоров во Львове 1574 г. издал русский букварь,потом в Москве были представлены руководства по грамматике и арифметике.
Об уровне просвещения народа можно судить по книжному делу. В XIV-XVI вв. оно начинает развивается. Книги в это время продолжают оставаться рукописными.К XV в. в монастырях собирают библиотеки.чтение вслух еще более расширило круг приобщенных к «книжной премудрости».
события XV-XVI вв развитию литературы.вместе с существующими жанрами, появляются новые, меняются уже те которые есть, расширяется круг пишущих.
главным жанром остается летописание.Московское летописание пришло в первой половине XIV в. Возрождение русского летописания приходится на конец XIV - начало XV вв.самым распространенным жанром этой эпохистановятся военно-исторические повести.
Объяснение:
Народження капіталізму. Великі географічні відкриття започаткували докорінні зрушення не лише в культурі та побуті, але й в економічному житті Європи. Революція цін стала вигідною для виробників та продавців товарів. Поряд із цими змінами відбувалося зростання населення та відтік його із сільської місцевості до міст, розбудова доріг, купці дедалі частіше перетворювалися на посередників у торгівлі. Так поступово руйнувалася середньовічна феодальна економіка.
У ХVІ-ХVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму - нового суспільного устрою, побудованого на приватній власності, найманій праці та ринковій економіці. Для його виникнення потрібні дві основні умови. По-перше, наявність капіталів, потрібних для організації виробництва: купівлі землі і зведення на ній будинку для майстерні, придбання верстатів і сировини. Найчастіше підприємець закуповував сировину та роздавав її для обробки збіднілим міським ремісникам або селянам з найближчої округи. Вони виконували роботу не в спільній майстерні, а кожний у себе вдома і повертали підприємцеві вже готову продукцію.