Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією та колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Тому постало завдання створити власну інтелігенцію або змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Незгодних чекали репресії.
Попри все, 1920-ті рр. були періодом небаченого розвитку, надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури. Україномовна освіта та її підтримка з боку держави мали велике значення для розвитку національної культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.
Основой промышленного переворота в Англии стало реформирование и становление новой тогда отрасли промышленности - хлопчатобумажной, которая особо была развита в одной из королевских колоний - Индии. Произошло активное внедрение машинного производства, полностью использовать преимущества которого оказалось возможным только с появлением парового двигателя, и поэтому изобретение парового двигателя считается центральным событием промышленного переворота.
Cо второй половины XVIII века начинается промышленный переворот — переход от мануфактуры к фабрике, от ручного труда к машинам. Однако, промышленный переворот — это не только переворот в технике, но еще и изменения в общественных отношениях. Особенности английского феодализма, раннее втягивание хозяйства в товарно-денежные отношения, привели к тому, что капитализм здесь возник раньше, чем в других странах, и стал ускоренно развиваться. В период расцвета капитализма Англия становится самой экономически развитой страной мира. Первая в истории человечества английская фабрично-заводская индустрия заняла исключительное положение в мировом хозяйстве.
Первая причина увеличения численности населения - снижение смертности при сохранившейся высокой рождаемости.
Снижение смертности происходило в первую очередь за счет снижения смертности в ранних возрастах (до 5 лет) и смертности от легко устранимых инфекционных заболеваний (улучшение прививочного дела, появление сульфаниламидов и антибиотиков).
В развивающихся странах кроме того снижалась материнская смертность (за счет улучшения медицинского обслуживания и образования будущих матерей).