Русская буржуазно-демократическая революция началась в 1905 году и продлилась до 1907 года, являясь важнейшей предпосылкой к революции 1917 года.
Основными предпосылками революции являлись ограничения политических свобод большинства российского населения, отсутствие существенных изменений в аграрном вопросе после отмены крепостного права в 1861 году, крайне тяжёлые условия труда на заводах и фабриках.
Главным тезисом революции было ограничение самодержавия. Революция включала в себя три этапа:
1. Начало. Причиной стачки послужило увольнение рабочих на Путиловском заводе. Результатом была петиция с требованием объявить свободу слова , включить обязательное бесплатное образование и привлечение к ответственности перед народом министерств.
2. Основные события. Масштабы приобрели всероссийский рнзонанс, стачки пошли по всей стране и переросли в общероссийскую стачку, в которой приняло участие около 2-х миллионов человек. Правитель был вынужден издать манифест, согласно положениям которого все люди могли бы получить гражданские свободы, к работе в Государственной Думе допускались любые слои населения, ни один закон не мог быть принят без разрешения Государственной Думы.
3. Итоги и результаты. На третьем этапе был опубликован основной свод законов:подписан указ, который разрешал крестьянам получать земли в личное пользование после выхода из общин, манифест об освобождении от обязанностей думы и одобрение нового избирательного закона.
Как итог, самодержавие было ограничено Государственным Советом и Государственной Думой, у граждан появились политические свободы, крестьяне были наделены правом на землю. На этом революция была окончена, но ее успехи итоги являлись лишь промежуточными.
ответ:Друга світова війна докорінно змінила політичну ситуацію у світі й
визначила історичний розвиток багатьох країн і народів на десятиріччя
наперед. І ці результати були суперечливими. Призвідниці війни – Німеччина, Італія та Японія, що раніше мали статус великих держав, унаслідок
воєнної поразки не лише ослабли економічно, а й втратили на деякий час
можливість брати активну участь у міжнародному житті. Велика Британія і Франція, хоча й були серед переможців, також виснажилися війною.
Відтак той вакуум сили в Західній Європі, що утворився в результаті розгрому Німеччини й ослаблення інших держав, заповнили США. Загалом
у Європі не було жодної держави на кшталт США, яка б і перемогла, і
втримала свою силу водночас. Трохи більше реальної незалежності зберегли хіба що кілька нейтральних держав, як-от Іспанія і Швеція.
Ще не встигла закінчитися війна, а союзники по антигітлерівській коаліції перетворилися на запеклих військово-політичних та ідеологічних
суперників. Головною причиною непорозумінь стали розбіжності в підходах до післявоєнного устрою, зокрема прагнення Радянського Союзу, всупереч Атлантичній хартії, встановити гегемонію в Європі та деяких азійських регіонах. Радянське керівництво, захоплене перемогою, взялося
Объяснение:
Московские князья расширяли свои владения разными покупкой земель, непосредственным захватом или с орды, колонизацией пустых пространств. Московские князья, чтобы удержать старое и привлечь новое население использовали политику податных и других льгот, тоесть освобождали пришедшее население от налогов.