Церковная деятельность Ивана Мазепы — деятельность гетмана Ивана Мазепы, направленная на строительство церквей, монастырей и церковных школ на Украине.
По сведениям исследователей гетманства Ивана Мазепы, доктора исторических наук Юрия Мицика, научного сотрудника Института истории Украины НАН Украины, кандидата исторических наук Ольги Ковалевской, историка и журналиста Сергея Павленко[4][5][10][15], по своей инициативе и за счёт собственных средств (по сути, выданных Петром 1) Иван Мазепа построил:
Николаевский собор Пустынно-Николаевского монастыря в Киеве;
Свято-Вознесенский собор (Переяслав)
Трапезная церковь Пустынно — Николаевского монастыря в Киеве;
Братская Богоявленская церковь на Подоле в Киеве;
Колокольня Софийского собора в Киеве;
Церковь всех Святых Киево-Печерской лавры;
Ануфриевская башня — церковь Киево-Печерской лавры;
Вознесенская церковь в Вознесенском женском монастыре в Киеве;
Троицкий собор в Батурине и др.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
