Объяснение:
Найбільшими цивілізаціями стародавнього світу були давньогрецька і давньоримська цивілізації. Вони займали розташовані географічно близько один до одного території, існували майже в один і теж час, тому немає нічого дивного, що вони тісно пов'язані між собою. Обидві цивілізації володіли розвиненими культурами, які розвивалися, взаємодіючи один з одним. Тому для вивчення культури, та й інших сторін розвитку грецької та римської цивілізації дуже зручно застосовувати один з найбільш важливих методів історичного дослідження - порівняння.
Кожен період в історії культури по-своєму цінний. Але не випадково особливу роль дослідники відводять античній культурі. І література, і мистецтво, і філософія Стародавньої Греції та Риму стали відправною точкою у розвитку європейської культури.
Основне завдання курсової - описати основні особливості давньогрецької і давньоримської культур, показати їх взаємозв'язок, виділити основні риси подібності та відмінності. У кожному розділі проводиться порівняння якогось напрямку культури, яке базується на результатах вивчення матеріальних пам'яток культури стародавнього світу, археологічних досліджень і роботах відомих вчених.
Основні особливості.
Звичайно, грецька та римська культури дуже схожі. Але в теж час між цими двома цивілізаціями було дуже багато суттєвих відмінностей. p> Культура Стародавньої Греції вважається колискою європейської культури Праці грецьких філософів і вчених були основою багатьох досягнень сучасної науки. Значна частина наукової термінології, назви багатьох наук, наприклад В«історіяВ», більшість жіночих і чоловічих імен, були народжені саме в Греції. Можна сказати, що вихідним пунктом європейської культури є саме Стародавня Греція.
Які причини, що зумовили таку важливу роль давньогрецької культури? Греція займала вигідне географічне положення, синтез культурних досягнень багатьох народів що населяють її територію, вміле використання цінностей чужих культур. Ці фактори відігравали велику роль, але їх недостатньо. p> Для духовності інших культур характерно підпорядкування цілям виживання. А грецька культура представляється вище цих цілей, вона як би надлишкова. У ній переважало духовне начало. Це і спонукало інші народи наслідувати грекам, будувати свою культуру по їх образам.
Давньогрецької культурі було притаманне яскраво виражене індивідуалістичне початок. Суперечливість культури Стародавньої Греції та вільний характер її культури багато в чому обумовлені тим, що греки не копіювали інші народи, а покладалися на свої уявлення, вони творили самі, в цьому було їх велич.
Характер у стародавніх римлян був іншим, ніж у греків. Вже сама назва В«римляниВ», свідчило про перевагу міста над людиною. Світогляд римлян було набагато прозаїчніше, ніж у греків. У їх манерах відчувалася обдуманість, але разом з тим і штучність. p> Основні особливості давньогрецької і давньоримської
цивілізацій і їх культури
Історію Стародавньої Греції прийнято ділити на п'ять періодів:
- егейський або крито-мікенський період (III - II тис. до н.е.)
- гомерівський період (XI-X ст. до н.е.)
- архаїчний період (VIII-VII ст. до н.е.)
- класичний період (V-IV ст. до н.е.)
- період еллінізму (друга половина IV - середина I ст. до н.е.)
Перші три епохи часто об'єднують під спільним ім'ям докласичного періоду.
Греція чітко ділилася на три частини: північну, що охоплює Фессалію і Епір; центральну, обмежену з півночі Малійскім і Пагасейскім затоками, а з півдня - Коринфским і сардонічну; нарешті, південну, тобто Пелопоннес. Центральна Греція ділилася на сім областей, однією з яких була Аттика, з центром Афінами
Світогляд греків складалось ще в крито-мікенський ...
Відповідь:
Цьому сприяв ряд внутрішніх та зовнішніх чинників:
1) Високий рівень популярності Юлія Цезаря, як військового генія, оратора та, просто, надійного керівника;
2) Громадянські війни та постійні міжусобиці послаблювали не тільки Рим, але й спричинювали майбутні негаразди;
3) Фінансовий борг, пуста казна держави;
4) Високий рівень безробіття у країні;
5) Вміння Юлія Цезаря використовувати надзвичайні ситуації на свою користь, тим самим показуючи необхідність свого панування;
6) Відкрита конфронтація та безжалісне придушення опозиційних сил та опонентів;
7) Збільшення кола лояльних людей через мистецтво переконання та корупційні дії.
Пояснення:
Юлій Цезар був першим римлянином в історії, якого офіційно боготворили. Постановою Римського сенату 1 січня 42 р. до н.е. йому посмертно було присвоєно титул Divus Iulius (божественний / обожнений Юлій). Поява комети під час ігор на його честь було прийнято як підтвердження його божественності. Хоча його храм не був освячений до смерті, він, можливо, отримав божественні почесті ще за життя. І Октавіан, і Марк Антоній пропагували культ Divus Iulius. Після смерті Цезаря Октавіан, як прийомний син Цезаря, прийняв титул Divi Filius (син бога).