Відповідь:
Події з історії країни мають великий вплив на її подальший розвиток. У випадку України, є декілька ключових подій, які мали позитивний вплив на її розвиток і сприяли формуванню сучасної української держави.
Однією з найважливіших подій була Українська революція 1917-1921 років, яка призвела до здобуття незалежності Українською Народною Республікою. Цей період був визначальним для формування національної свідомості і прагнення до самовизначення українського народу. Впровадження демократичних ідеалів, національного самоврядування та розвиток української культури сприяли подальшій консолідації українського народу і формуванню сучасної національної ідентичності.
Іншою важливою подією було створення Української СРР в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Це дало можливість Україні отримати індустріальний розкрут, розвивати освіту, культуру та науку. Розміщення в Україні важливих галузей промисловості, таких як важка промисловість, машинобудування та енергетика, сприяло розвитку економіки та зміцненню її статусу як одного з індустріальних центрів колишнього СРСР.
Також слід згадати про події, пов'язані з отриманням незалежності від Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Референдум про незалежність 1991 року був кроком до встановлення незалежної України. Цей вибір відкрив нові можливості для країни, дозволивши розвиватися як самостійній суверенній державі. Україна отримала можливість будувати свою власну політику, економіку та зовнішні зв'язки, а також відновити та поглибити свої культурні та історичні зв'язки з іншими народами світу.
Ці події в історії України сприяли позитивному розвитку країни, дали їй можливість встановити власну державність, вирішувати свої внутрішні та зовнішні справи, розвивати економіку, освіту, культуру та науку. Вони вплинули на формування національної свідомості, української ідентичності та зміцнення ролі України як суверенної держави на світовій арені.
Демократія
Объяснение:
У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежні держави. Декларацію підписано Президентом Другого Континентального Конгресу Джоном Хенкоком та п'ятдесятьма п'ятьма депутатами конгресу.
