М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
marinakoch
marinakoch
18.02.2023 02:10 •  История

Хронологическая таблица на тему "правление ивана грозного" !

👇
Открыть все ответы
Ответ:
IMAM057788
IMAM057788
18.02.2023

Социально-экономические:

1. Нарушение порядка и традиционных маршрутов кочевок;

2. Усиление эксплуатации народных масс (тяжелые налоги и повинности);

3. Укрепление экономических общественных и хозяйственных связей между кочевым и оседлым населениям;

Политические:

1.Кровопролитные войны и феодальные междоусобицы;

2. Утратили былую мощь ханство Абулхаира и Могулистан;

3. Стремление племен к формированию независимого государства.

4. внешнеполитическая угроза со стороны ойратов

Этнические:

Сложение казахской народности;

Консолидация родственных племён

Объяснение:

4,4(1 оценок)
Ответ:
GerDeBye
GerDeBye
18.02.2023

Объяснение:

Друга половина XIX ст. стала добою дальшого утвердження ідеї соборності України. Переслідування української культури в Росії сприяло передачі матеріальних коштів і великій моральній підтримці з боку Наддніпрянської України українцям Галичини.

У цей час серед учнівської молоді почали створюватися гуртки. Про спроби організації уч­нівських гуртків І.Франко писав: "Ученики Дро­гобицької гімназії в другій половині 60-х і в пер­шій половині 70-х рр. поза школою жили звичайно кружками, крім тих місцевих, що жили в своїх родинах і переважно не мішалися до кружкового життя. Позамісцеві жили на квартирах ("стаціях") переважно по різних передмістях у міщан та міщанок, і відповідно до тих квартир твори­лися між ними кружки... Формально кружкових організацій між гімназіальними учениками в моїй класі не було".

У 1875 р. І.Франко став членом "Академіческого Кружка", що гуртував москвофільську університетську молодь. Тодішня народовська (українофільська) молодь гуртувалася в това­ристві "Дружній Лихварь". "Академіческий кружок" видавав студентський журнал "Друг". До "Друга" висилав І. Франко деякі свої поетич­ні та прозові твори ще з Дрогобича, коли був учнем гімназії. "Друг" їх друкував. Будучи сту­дентом, І.Франко привіз із собою значну кіль­кість літературних творів, які бажав друкувати в "Друзі". Отже, студентський журнал "Друг" був однією з причин того, що І.Франко вступив до "Академіческого Кружка". Слід зауважити, що в 1870-х роках, коли І.Франко виходив на іс­торичну арену, у Галичині ще не було тієї орга­нізованої сили, яка б зуміла "підняти селянство на визвольну боротьбу і повести його за со­бою...".

Під впливом Михайла Драгоманова, особ­ливо під впливом його листів до редакції "Друга", які були опубліковані в цьому журналі в 1875 і 1876 рр., відбулась велика зміна серед членів "Академіческого Кружка". Більшість їх пере­йшла на українські позиції і в 1876 р. опанувала на загальних зборах "Академіческий Кружок", а журнал "Друг" перейшов на чисту українську мову. Велику роль у розвитку подій на терен і "Акаміческого Кружка" відіграв Іван Франко. У журналі "Друг", він публікував свої перші оповідання з бориславського циклу, повість "Петрії і Довбущуки" та значну кількість поезій. Годі І.Франко був уже членом "Просвіти", часто бував у "Бесіді", в якій гуртувались народовці, близькою була йому культурно-освітня праця для народу, яку вела "Просвіта".

4,7(94 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ