Не легким було життя середньовічних студентів, які часто були вимушені жити у важких умовах, бідності та нужді, навіть якщо вони були дітьми багатих батьків, часто всі їхні статки йшли на купівлю необхідних книжок, які в ті часи були дуже дорогими. Існували і так звані «бродячі студенти» – ватанги, вони мандрували з міста до міста, з університету до університету в пошуках знаючих викладачів, які могли б їх навчити. А оскільки навчання в середньовічному університеті велось виключно латинською мовою, то студент англієць міг запросто розуміти викладача француза чи італійця. Латинь була справжньою міжнародною мовою середньовічного студентства.
Відповідь:
Вважалося, що заняття краще запам’ятовуються, якщо студента періодично бити. Збереглося дуже багато середньовічних посібників, в яких учнів рекомендувалося пороти, бити батогом або тягати за вуха. Перепадало і деяким особам королівської крові. Хоча у англійських принців, які не виявляли великої ретельності, поруч завжди знаходилися хлопчики для биття, які брали на себе весь гнів викладачів.Дуже часто тяга до знань призводила до того, що студенти, які не задовольнившись практикумом по анатомії вдень, відправлялися викопувати трупи вночі, щоб продовжити вивчення людського тіла. Деякі крали трупи ще «тепленькими», тобто прямо з шибениці. У Монпельє наприклад, існувала ціла мережа інформаторів, які завжди знали, коли і де відбудуться похорони.Мабуть, в усі часи студенти любили повеселитися і випити. У Довіднику прекрасного студента, датованого 1495 роком, описуються обмеження для учнів. Заборонялося проводити ніч поза домом, купатися по понеділках, ходити на базари по середах, говорити дурниці тощо. За провину студентів знову ж пороли.
Пояснення:
Вариант А - конец VI века по начало VII века