Чому на вашу думку у подіях 60-80рр 17 чи не вдалося зберегти єдність україни? назвіть факти, які підтверджують .що жоден із укр.гетьманів не відстоював інтереси україни.
Вначале xx в. территория казахстана находилась в составе различных административных центров российской империи: степного (омск, оренбург), туркестанского, астраханского генерал-губернаторств и закаспийской области (территория расселения адаевцев была передана в 1872 г., после восстания). ведущей тенденцией социально- развития является все более интенсивное проникновение капиталистических отношений: патриархальные черты общества прикрывают суть капиталистической эксплуатации: «патриархально- родовые отношения при известных условиях проявляют необычайную способность приспосабливаться с своему антиподу, происходит нечто вроде капитализации родовых отношений» (в.г.соколовский). социальные процессы в казахстане не доросли до серьезных противоречий.
в 19 ст. та на початку 20 ст.. хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. в одній половині хати самі. а в другій тримали худобу. в хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі.в хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. при вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. над дверима була полиця, на якій складали хліб. з другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. з боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. в диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. на диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. на печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. а коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. в печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. вогонь добували при і кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. світили деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. пізніше появилися сірники, гас та лампи.далі появилися лампи із склом.взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.
