ответ:1) прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитої.2) Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацькох верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими і привілеями. 3) наддав охоронны грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4)Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 5) Добився від царської влади надання Києво-Магилянській колегії статусу академії.Зовнішня політика 1) Незважаючи на зоборону, підтримував дипломатичні стосунки з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурені іноземних послів. 2) Відновив торгівельні зв’язки Гетьманщини з іншими країнами (річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані з часів Руїни.3) 1705р. Установив таємні зв’язки з польським королем с. Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом 12. 4) 1708р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польску угоду про входження Гетьманщини у формі князівства руського до складу Речі посполитої. 5) 1709р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави. в союзі зі Швецією
Объяснение:
Последствия Тридцатилетней войны давали себя знать почти до конца XVIII в.
В рассматриваемый период Германии как определенного национально-политического единства еще не было. Она продолжала оставаться средневековой «Священной Римской империей германской нации» то есть соединением сотен независимых княжеств, весьма слабо между собою связанных, несмотря на то что они занимали сплошную территорию в Центральной Европе.
В течение второй половины XVII в. в Восточной Германии за счет крестьянской земли необычайно выросло число крупных дворянских хозяйств, поставлявших хлеб и другие продукты сельского хозяйства на заграничный рынок. Одни крестьяне, согнанные со своих наделов, были низведены до положения крепостных батраков, владевших лишь хижиной и ничтожным клочком земли; другие, сохранившие свои наделы
В первой половине XVIII в. мелкие феодальные владения в Швабии стали очагами крестьянских волнений; причиной их являлось увеличение налогов и феодальных платежей