Історично правильна назва держави — Республіка Обох Націй (пол. Rzeczpospolita Obojga Narodów, Rzeczpospolita Korony Polskiej і Wielkiego Księstwa Litewskiego, лит. Abiejų Tautų Respublika)[8], походить від назви започаткованої Люблінською унією 1569 р. спільної польської (пол. Korona Królestwa Polskiego, укр. Корона Польського Королівства) і литовської (лит. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė, укр. Велике Князівство Литовське) держави, федеративної аристократичної монархії, що існувала від 1569 р. до 1795 р., коли відбувся її Третій поділ. Скорочена, інколи прийнятна назва Річ Посполита (пол. Rzeczpospolita, укр. Республіка) походить з латини від Res Publica, що перекладається, як Річ Всенародна (Посполита[9]), а при написанні одним словом Respublica — Республіка[10].
У польській мові слово Rzeczpospolita в значенні Республіка вживається до всіх польських держав з республіканською формою правління, та деяких історичних республік, як то Венеціанська республіка — Rzeczpospolita Wenecka, у всіх інших випадках використовується слово Republika.
У литовській історіографії вживається назва — Республіка Обидвох Народів, лит. Abiejų Tautų Respublika.
В українській та білоруській мовах і, відповідно, в історіографіях цих країн нині назва Річ Посполита вживається виключно до Речі Посполитої (1569—1795).[11][12][13] Іноді назва Друга Річ Посполита вживається стосовно Польської Республіки (1918—1939), проте всі інші польські держави, що мають у своїй назві (пол. Rzeczpospolita) в українській мові звичайно звуться Республіками.
Назва Річ Посполита Обох Народів (польск. Rzeczpospolita Obojga Narodów) поширилася після публікації 1967 року однойменної історичної трилогії польського письменника Павла Ясениці.
Объяснение:
Аббас I Великий (* 27 січня 1571, Герат, Сефевідська держава — 19 січня 1629, Мазендеран, Сефевідська держава) — шах Азербайджану та Ірану (1587-1628) з тюркської династії Сефевідів, виразник інтересів феодалів і багатих купців. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Османською імперією за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Сефевідської держави Бахрейнські острови, відвоював у 1622 році у португальців місто-острів Ормуз та в афганців Кандагар.
Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього.
Його образ виведено у повісті Мірзи Фаталі Ахундова «Обдурені зірки».
1620 року розпочав карбування срібної монети аббасі, що широко вживалася на Близькому Сході, Індії та Африці до XVIII століття.
Объяснение:
отличия от европейских путешествий
кроме разницы в размере кораблей, их количестве и технологии постройки между китайскими и европейскими экспедициями того же времени имелись отличия другого характера. в противоположность европейцам, китайцы не были заинтересованы в покорении новых
территорий — от туземных властителей требовались лишь формальное признание китайского императора как господина и посылка посольств с дарами в нанкин (на которые минский двор отвечал щедрыми ответными дарами). также, в отличие от европейцев, они не стремились основать там фактории или базы и тем
более ввести свою религию. основной целью китайских мореплавателей было установление дружественных дипломатических отношений по традиционной китайской модели, причём оружие шло в ход только в случае, если им приходилось сталкиваться с враждебным к себе отношением. тогда как движущей силой
европейских исследований было стремление к наживе при полном безразличии к тому, каким способом будет достигнуто прибавление капитала (потому в ход шло всё, начиная с торговли пряностями, кончая работорговлей), китайская «коммерция» носила в основном государственный характер и преследовала
единственную цель — по возможности окупить расходы на содержание флота.
сравнивая экспедиции васко да гамы и экспедиции чжэн хэ, американский роберт финлэй (. robert finlay) пишет: «экспедиция да гамы знаменовала собой неоспоримую поворотную точку в мировой , став событием,
символизирующим наступление нового времени. вслед за испанцами, голландцами и португальцы приступили к построению империи на востоке… в противовес этому, минские экспедиции не повлекли за собой никаких изменений: ни колоний, ни новых маршрутов, ни монополий, ни культурного расцвета и никакого
единения… китая и мировая , вероятно, не претерпели бы каких-либо изменений, если бы экспедиции чжэн хэ вообще никогда не состоялись»
больше никакого материала не нашла