Українське козацтво у численних походах і боях виробило самобутнє військове мистецтво, техніку ведення бою як на суші, так і на воді.
По-перше, козаки використовували самопали або рушниці, пістолі, шаблі, списи, користувалися луками й стрілами, добре стріляли з гармат. По Дніпру і морю плавали на човнах — чайках або байдаках, які вміщували 50–70 осіб. Козаки також майстерно билися шаблями, були гарними вершниками й бездоганно володіли технікою ведення як наступальних, так і оборонних боїв.
По-друге, основу війська становила піхота, яку вважали найкращою в Європі. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був т. зв. «табір», коли у центрі чотирикутного рухомого укріплення, що складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів, розташовувалося військо. Такий б давав змогу швидко переходити від наступального бою до оборони і навпаки.
По-третє, козацька кіннота мала свою техніку, вона наступала «лавою» шикувалася напівколом і атакувала не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у тили ворога. Також Січ мала також вітрильно-весловий флот з великих човнів-чайок або байдаків і, як свідчать окремі джерела, навіть своєрідні підводні човни.
Але найголовнішим військовим майстерством українських козаків насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості, на якій вони діяли проти ворогів.
Отже, українське козацтво володіло військовим мистецтвом, а також завдяки цьому запорізьке козацтво стало кращою армією в Європі.
Ученик Дюлена (фр.)русск., а затем К. Жило (примерно с 1712 года) и А. Ватто. С 1719 года был членом Королевской академии художеств и с 1735 года — её советником. Творил для герцога д’Антена (duc d'Antin), Антуана Кроза, Фридриха II, для королевских дворцов Фонтенбло, Ла Мюетт и Версаля.
Творчество
Писал в духе Антуана Ватто: персонажей итальянской комедии дель арте, галантные сцены, сельские прогулки и увеселения, пасторали, маскарады и т. п. Искуснейшие гравёры его эпохи занимались воспроизведением его картин. Менее удачны у него портреты и исторические сюжеты. Во время господства в европейском искусстве классицизма и отчасти в пору романтизма к произведениям Ланкре относились пренебрежительно.
В Лувре:
«Весна» (ок. 1730) «Лето» «Осень» «Зима» «Горлицы» «Птичье гнездышко» «Актёры итальянского театра» «Времена года» (1738) В Эрмитаже:
«Весна» (ок. 1730) «Лето» (1730) «Молодые люди в парке» или «Качели» (1730-е годы) Сцена из трагедии Тома Конеля «Граф Эссекс» (1734) «Общество в саду» (1690—1743) «Концерт в парке» (1720—1743 годы) «Портрет танцовщицы Камарго» (1730) В других музеях:
«Качели» (Стокгольмский музей) «Жмурки» (Стокгольмский музей) «Детство», «Юность», «Зрелый возраст» и «Старость» (Лондонская галерея) «Танцы в парке» (Дрезденская галерея) «Женщина, ищущая блох» (1720-1730, Лондон, собрание Уоллеса, A Girl in a Kitchen)
Українське козацтво у численних походах і боях виробило самобутнє військове мистецтво, техніку ведення бою як на суші, так і на воді.
По-перше, козаки використовували самопали або рушниці, пістолі, шаблі, списи, користувалися луками й стрілами, добре стріляли з гармат. По Дніпру і морю плавали на човнах — чайках або байдаках, які вміщували 50–70 осіб. Козаки також майстерно билися шаблями, були гарними вершниками й бездоганно володіли технікою ведення як наступальних, так і оборонних боїв.
По-друге, основу війська становила піхота, яку вважали найкращою в Європі. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був т. зв. «табір», коли у центрі чотирикутного рухомого укріплення, що складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів, розташовувалося військо. Такий б давав змогу швидко переходити від наступального бою до оборони і навпаки.
По-третє, козацька кіннота мала свою техніку, вона наступала «лавою» шикувалася напівколом і атакувала не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у тили ворога. Також Січ мала також вітрильно-весловий флот з великих човнів-чайок або байдаків і, як свідчать окремі джерела, навіть своєрідні підводні човни.
Але найголовнішим військовим майстерством українських козаків насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості, на якій вони діяли проти ворогів.
Отже, українське козацтво володіло військовим мистецтвом, а також завдяки цьому запорізьке козацтво стало кращою армією в Європі.