На основі маловідомих широкому загалу документальних матеріалів проаналізовано причини та наслідки розбрату серед членства ОУН у 1940 році.
Analyses the reasons and the consequences of the disorder among the members of
the OUN in 1940 on the grounds of the documentary materials which are little known
to the general public.
В історії України дуже тісно переплелося героїчне і трагічне. Аналізуючи постійну
боротьбу протягом століть української нації за волю та незалежну державу, можна зробити
висновок, що зовнішні чинники мали безпосередній вплив та інспірували внутрішні протиріччя, розпалюючи розбраті в нашому національному проводі, уміло застосовуючи давній
імперський принцип: “Поділяй та володарюй!” Це було однією з основних причин втрати
державності в минулому.
В новітній історії України особливу увагу привертає до себе розкол в Організації
Українських націоналістів (ОУН), який відбувся 60 років тому в 1940 році. Слід зазначити,
що на початку Другої світової війни ОУН була єдиною масовою військово-політичною силою, яка могла змобілізувати націю на боротьбу за незалежну Українську державу. Маючи
дводесятилітній досвід діяльності (ОУН повстала на базі Української Військової Організації, яка була створена в 1920 році), чисельністю до 20 тис. добре вишколених і національно
свідомих кадрів; успішно функціонуючу організаційну структуру, що розбудувала свої
клітини на рідних землях і в середовищі української еміграції; спираючись на фінансову
базу українців США та Канади; нав'язавши контакти з військово-політичними колами
Литви, Хорватії, Німеччини, Італії, Англії, Фінляндії, Японії та інших держав, що лояльно
ставилися до української справи. Бойове хрещення діячі ОУН отримали у березні-квітні
1939 року, захищаючи із зброєю в руках незалежність Карпатської України. Очевидно, що
українсько-мадярська війна стала прологом світової бойні, привернувши увагу багатьох
держав до вирішення українського питання в майбутньому устрої Європи. Минає півроку
від початку світової війни, і таку сильну, спеціально змобілізовану для таких подій
військово-політичну потугу поражає розкол, який відбувся з лютого по серпень 1940 року і
беззаперечно негативно відбився на тогочасному українському національно-визвольному русі.
Объяснение:
Відповідь на завдання.
Християни не закликали до відкритої боротьби проти римських імператорів.Навпаки,вони проповідували покірність владі,бо"немає влади",яка була б не від Бога"Проти християни не вищнавали римських язичницьких богів і відмовлялися визнавати богами римських імператорів.У той час римські громадяни складали присягу,у якій визнавали богом римського імператора і клялися іменем Юпітера та інших язичницких богів.А християни всіляко ухилялися від цієї присяги,оскільки це суперечило їхнім релігійним поглядам.Вони не брали участі в язичницьких жертвоприношеннях та святах.Римським властям не подобалися проповіді про загальну рівність бідних і багатих перед Богом.Жерці стали виступати проти християнської релігії,вони розповсюджували про неї всілякі наклепи,звинувачи християн у всіляких лихах та нещастях.
У 64 році римський імператор Нерон,щоб відвести від себе підозру в підпалі Рима,звинуватив у цьому злочині християн.
Невинних людей почали хапати по всьому місту.Жорстокі страти християн продрвжувались у Римі декілька днів.Віддавали левам,спалували на кострі,чи навіть вішали на хрести.
Це все)))