Юрий Владимирович Долгорукий — князь ростово-суздальский и великий князь киевский, 6-й сын Владимира Всеволодовича Мономаха. Традиционно считается основателем Москвы.
В раннем возрасте Юрий стал ростово-суздальским князем, управлял в Суздале до конца жизни.
Прозвище Долгорукий получил из-за попыток захватить Переяславль, Киев. После основания Москвы, Долгорукий укрепил город стенами и рвом. В биографии князя Юрия Долгорукова предпринималось несколько попыток завоевать Киев. В 1147 году он утвердился в Курске, а двумя годами позже захватил Киев. Но не смог там долго править – Изяслав отвоевал город. После нескольких неудачных битв Долгорукий больше не нападал на южные земли, пока Изяслав был жив.
Долгорукий известен также благодаря основанию нескольких городов помимо Москвы (Переяславля-Залесского, Юрьева-Польского), а также крепостей и соборов. В 1155 году Юрий снова напал на Киев, правил там до 1157 года. 15 мая 1157 года Великий князь киевский умер.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
ответ:
в ходе второй мировой войны отчетливо выделяются пять периодов.
первый период (сентябрь 1939 г. — июнь 1941 г. ) — начало войны и вторжение германских войск в страны западной европы.
второй период (июнь 1941 г. — ноябрь 1942 г. ) — нападение фашистской, германии на , расширение масштабов войны, крах гитлеровской доктрины блицкрига и мифа о непобедимости армии.
третий период (ноябрь 1942 г. — декабрь 1943 г. ) — коренной перелом в ходе всей второй мировой войны, крушение наступательной стратегии фашистского блока.
четвертый период (январь 1944 г. — май 1945 г. ) — разгром фашистского блока, изгнание вражеских войск за пределы , создание второго фронта, освобождение от оккупации стран европы, полный крах германии и ее безоговорочная капитуляция.
пятый период (май — сентябрь 1945 г. ) — разгром империалистической японии, освобождение народов азии от японской оккупации и окончание второй мировой войны.