а початку xx ст. національно-визвольний рух у наддніпрянській україні набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу. у січні 1900 р. в харкові діячі студентського руху д. антонович, б. камінський, м. русов та інші разом із членами "вільних громад" заснували революційну українську партію (руп). її програму виклав адвокат м. махновський у брошурі "самостійна україна". в ній він закликав народ до боротьби за єдину й неподільну вільну самостійну україну від карпат до кавказу. руп обстоювала інтереси селянства, працювала в масах. рупівці взяли активну участь в селянському русі. у 1900-1901 рр, в україні відбулося 670 селянських виступів, а 1902 р. він охопив полтавську, київську, харківську губернії. селяни палили поміщицькі маєтки, ділили їхні землі. повстання придушувалися збройною силою, але це лише загострювало суперечності.
у 1902 р. м. махновський створює українську народну партію (унп). її основними цілями, сформульованими м. міхновським у кількох програмних документах, були: просвіта українського народу шляхом роз'яснення його національних інтересів; побудова самостійної демократичної держави; націоналізація землі й передача її селянам без викупу; усуспільнення засобів виробництва й ліквідація експлуатації. лідер унп м. міхновський зробив вагомий внесок у справу розбудови української державності, вказавши на те, що нашому народові слід іти до незалежності, використовуючи досвід західної цивілізації.
1904 р. частина членів рупу утворила українську соціал-демократичну спілку, яка на початку 1905 р. влилася до меншовицької фракції рсдрп на правах її автономної секції. інша частина під керівництвом в. винниченка, с петлюри й м. порша у грудні 1905 р. проголосила утворення української соціал-демократичної робітничої партії (усдрп). це одна з найчисленніших партій, яка обстоювала ідеї автономії україни, конфіскації земельної власності й демократизації суспільного" життя. не визнаючи більшовицького революційного екстремізму, лідери партії не погоджувалися увійти до складу рсдрп. на таких же позиціях стояла єврейська соціал-демократична робітнича партія "бунд", що діяла в середовищі єврейського пролетаріату і ремісничого люду в україні.
легальну агітацію за демократичну україну в складі демократичної росії та відродження української культури проводили українська демократична партія (удп) на чолі з о. лотоцьким і є. чикаленком, а також українська радикальна партія (урп), лідерами якої були б. грінченко та с. єфремов.
певний вплив, особливо в донбасі і подніпров'ї, мала російська соціал-демократична робітнича партія (рсдрп), яка виступала згідно з програмою за повалення самодержавства й заміну його демократичною республікою, рівноправність громадян і право всіх націй на самовизначення.
Хан Батый продолжал политику своего предшественника - завоевательные походы. Для представителей русского княжества это не являлось неожиданностью. Но из-за тотальной раздробленности государства на феодальные территории, княжеской несогласованности в действиях, и отсутствия должного военного единства народа, государство теряло свои земли.
Князь Владимир пытался оказать посильный отпор татаро-монголам: состоялась битва на реке Сити. Удалось отбить нападение, заставив войска врага отступить, но деревни были разграблены и разрушены, сожжены.
Через год на Русь совершено новое нападение под руководством Батыя-монголы двинулись на Юг. На подходе к Киеву, благодаря оказанному сопротивлению, враги не смоги сразу взять город путём набега. Началась осада. Длилась она почти три месяца, впоследствии монголо-татарам таки удалось взять Киев.
Одержав победу, Батый двинулся на Европу, разграбив территорию там, он снова двинулся обратно через Русь, вновь разорив и опустошив земли, сжигая всё по пути. И хоть боевой и оборонительный уровень дружинников был гораздо выше, чем у монголо-татар-дружина значительно уступала по количественному составу. Военных ресурсов просто не хватало. Возможно, этот фактор и привел ко множественным неудачам в реализации отпора татаро-монгольских нападений. В любом случае, хоть земли и были разорены-это не поставило народ на колени.
