М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Pon4ik11119999
Pon4ik11119999
29.09.2022 09:19 •  Химия

Атом кислорода в молекуле фенола образует

1)
одну σ-связь

2)

две σ-связи

3)

одну σ- и одну -связи

4)

две -связи

Уксусный альдегид реагирует с каждым из двух веществ:

1)
аммиачным раствором оксида серебра (I) и кислородом

2)

гидроксидом меди (II) и оксидом кальция

3)

соляной кислотой и серебром

4)

гидроксидом натрия и водородом

Характерной реакцией для многоатомных спиртов является взаимодействие с

1)
H2

2)

Сu

3)

Ag2O (NH3 р-р)

4)

Cu(OH)2

Фенол взаимодействует с

1)
соляной кислотой

2)

гидроксидом натрия

3)

этиленом

4)

метаном

В схеме превращений С2Н2 hello_html_1c6cb772.gifАhello_html_1c6cb772.gifС2Н5ОН веществом «А» является

1)
СН3СООН

2)

С2Н2Cl2

3)

СН3СНО

4)

С2Н6

При гидратации этина в присутствии сульфата ртути (II) образуется

1)
этанол

2)

этаналь

3)

этановая кислота

4)

диэтиловый эфир

Глицерин в водном растворе можно обнаружить с хлорной извести

2)

хлорида железа (III)

3)

гидроксида меди (II)

4)

гидроксида натрия

Изомером бутаналя является

1)
бутанол

2)

бутановая кислота

3)

пентаналь

4)

2-метилпропаналь

Установите соответствие между формулой вещества и его названием.

ФОРМУЛА

НАЗВАНИЕ ВЕЩЕСТВА

А)

CH3CH2CН2OH

1)

пропанол-1

2)

3)

4)

пропаналь

4-гидрокситолуол

глицерин

В)

CH3CН2СOH

5)

этанол

Г)

СН2(ОН)СН(ОН)СН2(ОН)

10. Метаналь взаимодействует с веществами:

1)
водород

2)

карбонат натрия

3)

натрий

4)

гидроксид меди (II)

5)

аммиачный раствор оксида серебра

6)

метановая кислота

Найдите объем газа (н.у.), который образуется при взаимодействии 50 г карбида кальция, содержащего 5% примесей и 50 г воды.

Осуществите превращения, укажите условия: СН4→ СН3Br →С2Н6→С2Н4→ С2Н5OH→ СН3 СOН.

👇
Ответ:
mariesoe
mariesoe
29.09.2022

Объяснение:

1 - 2

2 - 1

3 - 4

4 - 2

задача:

Дальше не понятно)


Атом кислорода в молекуле фенола образует 1) одну σ-связь 2) две σ-связи 3) одну σ- и одну -связи 4
4,4(81 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ДарьяOver
ДарьяOver
29.09.2022
Индикаторы - это вещества, которые меняют цвет при любом контакте с кислотой или щелочью. Существует много различных видов индикаторов (или индикаторных бумаг), а именно: лакмус (есть лакмусовая нейтральная (окрашена в сиреневый цвет), лакмусовая синяя и лакмусовая красная), фенолфталеин, метиловая оранжевая, конго. 1) лакмус. Кислота окрашивает синюю лакмусовую бумажку в красные цвет, а красная лакмусовая бумажка в щелочи - становится синей или фиолетовой. (лакмус получают из примитивных растений (лишайников)). 2) универсальный индикатор. Так называемый "универсальный индикатор" - это смесь нескольких красок. Он становится красным, оранжевым или желтым в кислотах; зеленым или желтым в нейтральных растворах; и синим или фиолетовым в щелочах. (этот индикатор меняет цвет в зависимости от pH вещества).
4,6(91 оценок)
Ответ:
chemposovadiana
chemposovadiana
29.09.2022

КИСЛОТНО-ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ (рН-індикатори) — речовини, які змінюють забарвлення залежно від рН середовища. Застосовуються для фіксування кінця реакції між кислотами та основами (в основному в кислотно-основному титруванні) та інших реакцій, що супроводжуються зміною концентрації Н+-іонів, а також для вимірювання рН-середовища колориметрично. К.-о.і. мають відповідати таким вимогам: 1) забарвлення індикатора при різних значеннях рН повинно чітко розрізнятися; 2) зміна забарвлення індикатора має відбуватися у чітко визначеному вузькому інтервалі значень рН; 3) забарвлення індикатора повинно бути інтенсивним; 4) кількість титранту, необхідного для зміни забарвлення індикатора, має бути настільки малою, щоб не спотворювати результати титрування; 5) зміна забарвлення індикатора повинна мати оборотний характер.

К.-о.і. — слабкі органічні кислоти або основи, що становлять супряжену пару, кислотна та основна форма яких розрізняється за кольором. К.-о.і. — більш слабкі кислоти чи основи, ніж речовини, що титруються, тому вони вступають у реакцію з титрантом після того, як основна маса аналізованої речовини вже прореагує. Зміна забарвлення К.-о.і. пов’язана зі зміною структури їх молекул у зв’язку з віддачею чи приєднанням Н+-іонів — появою нових хромоформних груп або їх заміною. У водному розчині К.-о.і. існує рухома рівновага: Ina+Н2O 2arrow.eps Inв+Н3O+, де Ina, Inв — кисла та основна форма К.-о.і., забарвлених по-різному. Константа рівноваги процесу дисоціації KIn=[Inв]∙[Н3O+]/[Ina] називається константою К.-о.і. Забарвлення розчину визначається співвідношенням [Inв]/[Ina]. Вважають, що колір однієї форми К.-о.і. превалює, якщо її концентрація в 10 разів вища, ніж іншої форми, тобто відношення [Inв]/[Ina]=[Н3O+]/KIn становить 0,1 чи 10 або при значенні рН=KIn±1. Значення рН, при якому відбувається зміна забарвлення К.-о.і., називається інтервалом переходу К.-о.і. Значення рН, при якому перехід забарвлення найбільш виразний, тобто той момент, коли титрування закінчується, називається показником титрування рТ, який не є точною характеристикою індикатора, а його величина близька до рKIn і знаходиться приблизно посередині інтервалу переходу індикатора. Для кислотно-основного титрування вибирають К.-о.і., у якого інтервал переходу включає значення рН у точці еквівалентності. Якщо це значення відрізняється від рТ К.-о.і., то виникає індикаторна помилка, тобто К.-о.і. змінює забарвлення дещо раніше чи пізніше за точку еквівалентності.

К.-о.і. підрозділяють на: чутливі до кислот — інтервал переходу знаходиться в лужному середовищі (фенолфталеїн, алізариновий жовтий, тимолфталеїн); чутливі до основ — інтервал переходу — у кислому середовищі (метиловий жовтогарячий, бромфеноловий синій); чутливі до кислот і основ або нейтральні індикатори — інтервал переходу — в нейтральному середовищі (бромтимоловий синій, нейтральний червоний). При визначенні сильних кислот або основ використовуються практично будь-які К.-о.і., слабких кислот — К,-о.і., чутливі до кислот; слабких основ — К.-о.і., чутливі до основ. Для збільшення чіткості переходу забарвлення К.-о.і. застосовують змішані індикатори — суміші двох індикаторів, кольори яких доповнюють один одного (тимоловий синій, фенолфталеїн) або суміші індикатора і нейтрального барвника, що не змінює свого забарвлення при різних значеннях рН (нейтральний червоний, метиленовий синій).

Объяснение:

4,5(63 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Химия
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ