Қоспа[1] – бірнеше жай немесе күрделі заттардан құралатын жүйе. Мұндай қоспа физикалық, механикалық және химиялық (құраушы заттары әрекеттессе) деп аталады. Кез келген қоспаны физикалық әдістермен (тығыздықтарының, қату және қайнау температураларының, ерігіштігінің, магниттілігінің, тағы басқа физикалық қасиеттерінің айырмашылықтары арқылы) бөліп алуға болады. Мысалы, ағаш және темір ұнтақтарының қо су мен магниттің көмегі арқылы ажыратылады. Сондай-ақ қоспа бір текті және әр текті болып бөлінеді. Бір текті қоспада кемі екі құрам бөлік (қанттың судағы ерітіндісі, т.б.), ал әр текті қоспада бір, екі не одан да көп құрам бөліктері болады.
Реакції йонного обміну у водних розчинах електролітів також можливі, коли у результаті реакції утворюються газоподібні (леткі) речовини.
Якщо у пробірку з розчином натрій карбонату долити розчин хлоридної кислоти, буде гатися характерне «закипання» через виділення вуглекислого газу (див. рисунок).
Запишемо молекулярне і йонне рівняння реакції, що відбувається.
Молекулярне рівняння:
Na2CO3+2HCl=2NaCl+H2O+CO2↑ .
Повне йонне рівняння:
2Na++CO2−3+2H++2Cl−=2Na++2Cl−+H2O+CO2↑
Скорочене йонне рівняння:
2H++CO2−3=H2O+CO2↑
Таким чином, суть даної реакції полягає у взаємодії йонів Гідрогену з карбонат-іоном, у результаті чого утворюється вода і виділяється вуглекислий газ.
Якщо замість розглянутих речовин взяти розчини нітратної кислоти і калій карбонату, результат буде таким самим.
Объяснение: