Головне – щоб виготовлені індикатори відповідали певним вимогам:
Ø мають бути слабкою кислотою або слабкою основою;
Ø молекули і йони повинні мати різне забарвлення;
Ø забарвлення має бути надзвичайно інтенсивним, щоб його можна було помітити при додаванні до досліджуваного розчину навіть малої кількості індикатора.
Можливі 3 шляхи приготування розчинів індикаторів з природної сировини:
І. Подрібнити потрібний матеріал та вичавити з нього сік. Отриманий сік розвести водою або спиртом для довшого зберігання.
ІІ. Подрібнити потрібний матеріал, залити його гарячою водою і настояти. Згодом відфільтрувати і використовувати фільтрат як індикатор.
ІІІ. Приготувати відвар – подрібнений матеріал недовго прокип’ятити, настояти до охолодження розчину, відфільтрувати.
Амфотерные оксиды и гидроксиды имеют двойственную природу, о чем и говорит слово "амфотерные", пришедшее к нам из древнегреческого языка. То есть вещества, называемые амфотерными, в зависимости от определенных условий могут проявлять как кислотные, так и основные свойства. Этими условиями по сути является именно то вещество, с которым твое амфотерное вещество будет реагировать, ибо если это вещество - кислотный оксид (кислота), то твой амфотерный оксид (гидроксид) будет вести себя, как обычный основный оксид (обычное основание). Но вот если вещество, которое реагирует с твоим амфотерным оксидом (гидроксидом), является основным оксидом (основанием), то твой амфотерный оксид (гидроксид) будет проявлять свойства кислотного оксида (кислоты). получения покажу на примере амфотерного металла цинка? 1) 2Zn + O2 = Z2nO (Простое окисление цинка кислородом приводит к образованию амфотерного оксида) 2) Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2; ZnSO4 + 2NaOH = Zn(OH)2 + Na2SO4 (Просто так нельзя получить гидроксид цинка, поэтому это приходится делать в две стадии, сначала окислением серной кислоты (она взята к примеру, необязательно брать именно ее), а затем взаимодействием с любой сильной щелочью (я взял к примеру гидроксид натрия)) К слову, по подобному механизму можно сделать любой амфотерный оксид и гидроксид.
Головне – щоб виготовлені індикатори відповідали певним вимогам:
Ø мають бути слабкою кислотою або слабкою основою;
Ø молекули і йони повинні мати різне забарвлення;
Ø забарвлення має бути надзвичайно інтенсивним, щоб його можна було помітити при додаванні до досліджуваного розчину навіть малої кількості індикатора.
Можливі 3 шляхи приготування розчинів індикаторів з природної сировини:
І. Подрібнити потрібний матеріал та вичавити з нього сік. Отриманий сік розвести водою або спиртом для довшого зберігання.
ІІ. Подрібнити потрібний матеріал, залити його гарячою водою і настояти. Згодом відфільтрувати і використовувати фільтрат як індикатор.
ІІІ. Приготувати відвар – подрібнений матеріал недовго прокип’ятити, настояти до охолодження розчину, відфільтрувати.