Находим молярную массу в-ва исходя из значений данных нам по условию. Мы знаем,что: M(CxHy)=5,794D[возд.](СхНу) ; значит M(CxHy)= 5,794×29г/моль=168 г/моль ; теперь надо найти моли С и Н. v(C)=m(C)÷M(C) ; m(C)=(84,7%×168г/моль)÷100%=142 г ; Находим количество. v(C)=142г÷12г/моль =12 моль ; с водородом тоже самое. Мы процентое содержание умножаем на массу делим на сто процентов далее делим на молярку получаем моль: [15,3%×168]÷100%]=24, нашли моли,соотнесли. Вообще процент некрасивый. Нужно было в соотношении 85,5%:14,5%,так с водородом не состыковка. Так бы все вышло чисто. Углерода-12,водорода-24,а так выходит 26. Но решается именно данный тип задачи таким вот
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
4) 21
Объяснение:
2 KMnO4+5 Na2SO3+3 H2SO4=2 MnSO4+K2SO4+5 Na2SO4+3 H2O
MnO4- +8H+ +5 e = Mn2+ + 4H2O 2 окислитель
SO3 2- + H2O -2e = SO4 2- + 2H+ 5 восстановитель
2MnO4- + 16H+ + 5SO3 2- +5H2O = 2Mn2+ + 8H2O + 5SO4 2-+ 10H+