Ки́сень, оксиґе́н[1] (хімічний знак — {\displaystyle {\ce {O}}}{\displaystyle {\ce {O}}}, лат. oxygenium) — хімічний елемент з атомним номером 8, що належить до 16-ї групи, 2-го періоду періодичної системи елементів. Його простими речовинами є гази кисень {\displaystyle {\ce {(O2)}}}{\displaystyle {\ce {(O2)}}} та озон {\displaystyle {\ce {(O3)}}}{\displaystyle {\ce {(O3)}}}. В українській мові в 1994 — 2019 рр. вживався термін «Оксиген», який був неологізмом, запровадженим у 90-х роках ХХ ст. в рамках реформи хімічної термінології. З 2019 року, як і до того часу, єдиною назвою як хімічного елемента, так і найпоширенішої його простої речовини, було і є слово «кисень»; дозволено вживати також «оксиґен».
Объяснение:
Можно лучший ответ
Елемент оксиген займає 3-є місце після гідрогену і гелію за поширеністю у Всесвіті. Він — найпоширеніший хімічний елемент на Землі — 47% маси земної кори, 85,7% маси гідросфери, 23,15% маси атмосфери, 79% і 65% маси рослин і тваринвідповідно. За об'ємом оксиген займає 92% об’єму земної кори. Відомо біля 1400 мінералів, які містять оксиген, головні з них — кварц, польові шпати, слюда, глинисті мінерали, карбонати. Понад 99,9% оксигену Землі знаходиться у зв'язаному стані. Оксиген — головний чинник, який регулює розподіл елементів у планетарному масштабі. Вміст його з глибиною закономірно меншає. Кількість оксигену в магматичних породах змінюється від 49% в кислих ефузивах і гранітах до 38-42% вдунітах і кімберлітах. Вміст оксигену в метаморфічних породах відповідає глибині їхнього формування: від 44% в еклогітах до 48% в кристалічних сланцях. Максимум оксигену — в осадових породах — 49-51%. Виключну роль в геохімічних процесах відіграє вільний оксиген — молекулярний кисень, значення якого визначається його високою хімічною активністю, великою міграційною здатністю і постійним, відносно високим вмістом у біосфері, де він не тільки витрачається, але й відтворюється. Вважають, що вільний кисень з’явився у протерозої внаслідок фотосинтезу.
Объяснение: