При проникненні ультрафіолетового випромінювання в ДНК і РНК мікроорганізмів, вони отримують ушкодження генетичного матеріалу. Даний фактор перешкоджає розмноженню вірусів і бактерій, сприяє їх загибелі. Квант ультрафіолетового світла здатний вступати у взаємодію з тиміном, одним з головних нуклеотидів, створюючи димери - з'єднання двох одиниць елемента один з одним. Поки димерів небагато, система самовідновлення клітини здатна впоратися з ними, самостійно видаляючи їх і фіксуючи на їх місці нові пари. Однак чим довше ультрафіолет впливає на клітину, тим більше виходить «бракованих» частинок, і система самозахисту перестає справлятися з ситуацією. Спочатку сповільнюється, сходить нанівець розмноження мікроорганізмів, потім вони починають вимирати. Навіть невелике опромінення позначається на одноклітинному мікроорганизмі, істотно послаблюючи його. При продовженні опромінення він мутує, потім гине. Потужна доза опромінення призводить до негайної загибелі. Даний факт використовується в медицині та інших сферах людської життєдіяльності, де необхідно здійснювати дезінфекцію середовища або поверхонь. Різні ультрафіолетові лампи використовуються сьогодні для обробки приміщень, дезінфекції води, інших середовищ.
Объяснение:
1)Основание(основный гидроксид - гидрат металла, металл + ОН - группа
NaOH - щелочное, то есть сильное, растворимое
Cu(OH)2 - слабое, нерастворимое
2)Оксиды -бинарные соединения элементов с О2, где степень окисления последнего = -2
N2O - оксид несолеобразующий, не образует соли при взаимодействии с основными оксидами
MgO - Основный оксид (ст окис. +2
3)Соли - соединения катиона металла и аниона кислотного остатка
Cu(NO3)2
FeCl3
4)Кислоты - катион водорода и анион кислотного остатка
H3PO4 - Средней силы
H2CO3 - слабая, быстро разлагается на воду и углекислый газ.