1.Ковалентні зв'язки між атомами вуглецю можуть бути одинарними або подвійними. Коли створюються подвійні зв'язки, атоми вуглецю мають один, а не два атоми водню. Ланцюжки з одинарним зв'язком мають максимальну кількість атомів водню, тому вони називаються насиченими. Ланцюжки з одним подвійним зв'язком називаються ненасиченими, а двома і більше (як правило розташовані в молекулі через одну групу CH2) — поліненасиченими. Вони також розрізняються за кількістю атомів карбону в ланцюзі, а у випадку ненасичених кислот — за положенням і конформацією (як правило більшість природних кислот перебувають у цис- конформації). Умовно жирні кислоти поділяються на нижчі (до семи атомів карбону), середні (вісім-дванадцять атомів карбону) та вищі (більше 12-ти). Судячи по історичній назві, дані речовини повинні бути компонентами жирів, але на сьогодні цей термін поширюється на значно більшу групу речовин. Жирні кислоти входять до складу складних ліпідів, які відіграють значну роль у біології клітини. Карбонові кислоти, починаючи із масляної кислоти (С4), вважаються жирними, хоча жирні кислоти, отримані безпосередньо із тваринних жирів, мають в основному вісім і більше атомів вуглецю (каприлова кислота). Кількість атомів карбону в натуральних жирних кислотах — в основному парна, що зумовлене їхнім біосинтезом за участі ацетил-коферменту А. Велику групу жирних кислот (відомо більш ніж 400, хоча з них найбільш поширені близько 12-ти) знаходять в олії з насіння. Незамінними жирними кислотами вважаються ті, які не можуть бути синтезованими в організмі. Для людського організму такими кислотами є ті, в яких є хоча б один подвійний зв'язок на відстані більше, ніж дев'ять атомів вуглецю від карбоксильної групи
2/
Объяснение:
Напишите формулы следующих соединений (см. ниже).
Определите: а) заряд внутренней сферы, б) степень окисления комплексообразователя; в) координационное число комплексообразователя.
* Степень окисления комплексообразователя УЖЕ ДАНА - она указана в названии веществ (римскими цифрами в скобках).
1) сульфат гексаамминхрома (II)
[Cr(NH3)6]SO4
а) 2+; б) 2+; в) 6
2) нитрат (II)
[PtOH(NH3)2H2O]NO3
а) 1+; б) 2+; в) 4
3) гексацианоферрат (II) калия
K4[Fe(CN)6]
а) 4-; б) 2+; в) 6
4) тетрагидроксокупрат (II) натрия
Na2[Cu(OH)4]
а) 2-; б) 2+; в) 4
5) трихлоротриамминкобальт (III)
[CoCl3(NH3)3]
а) 0; б) 3+; в) 6