ответ:За поширеністю на Землі Силіцій займає друге місце серед хімічних елементів (27,6 % маси земної кори)[1]. У вільному стані в природі проста речовина Силіцію (кремній), не зустрічається, проте його в значних кількостях отримують штучно для потреб промисловості. Найпоширенішими сполуками силіцію є діоксид силіцію SiO2 (силікатний ангідрид або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, що є основою всіх гірських порід. У невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до складу організмів рослин.
Приблизно 12 % літосфери становить кварц SiO2 і його різновиди, а 75 % становлять різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи).
Середній вміст кремнію (в масових %): в кам'яних метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних гірських породах 2,4; у воді океанів 3·10−4 %.
Объяснение:
CH3-CH2-CH=CH-CH2-CH2-CH3 гептен-3
межклассовый: циклогептан(семиугольник)
структурный:
CH3-CH2-CH=C-CH2-CH3 4-метилгексен-3
|
CH3
изомер по положению кратной связи:
CH2=CH-CH2-CH2-CH2-CH2-CH3 гексен-1
CH2=CH-CH=CH-CH2-CH3 гексадиен-1,3
межклассовый:
CH(тройн.связь)C-CH2-CH2-CH2-CH3 гексин-1
структурный:
CH2=CH-C=CH-CH3 3-метилпентадиен-1,3
|
CH3
изомер по положению кратной связи:
CH2=C=CH-CH2-CH2-CH3 гексадиен-1,2
№1
BaCO3 →(t) BaO+CO2↑
№2
H2CO3 → CO2↑+H2O