Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Составим уравнение и подпишем под ним то, что дано:
С₂Н₅ОН + Na => C₂H₅ONa + H₂↑
69 г х г
m (Na) = M×n
m (Na) = 22,98 г\моль 1 моль= 22,98 грамм.
m (H₂) = M×n
m (H₂) = 1 г\моль ×2 моль= 2 грамма
Составляем пропорцию:
69 г (Na) - х г (H₂)
22,98 г (Na) - 2 г (H₂)
Отсюда => 
= 6,005 грамм.
ответ: 6,005 грамм
Объяснение:
Т.к в уравнении мы имеем один Na, и зная его молярную массу из таблицы Менделеева 22,98 г\моль, то можем найти его массу:
m (Na) = M×n
m (Na) = 22,98 г\моль 1 моль= 22,98 грамм.
Аналогично находим массу водорода
В уравнении у нас H₂, значит количество водорода n=2 моль, молярная масса M(H) = 1 г\моль
m (H₂) = M×n
m (H₂) = 1 г\моль ×2 моль= 2 грамма
BaO+H2O=Ba(OH)2;
CuCl2+H2SO4=CuSO4+2HCl;
Al2O3+3H2= 2Al + 3H2O;
CO2+2KOH= K2CO3 + H2O или KOH + CO2 = KHCO3;
SO2+H2O=H2SO3.