Більшість якісних реакцій неорганічної хімії — це іонні реакції. Для того, щоб визначити наявність кислоти або лугу у водному розчині, можна скористатися індикатором. При надлишку катіонів водню H+ (H3O+), тобто в кислому середовищі, фіолетовий лакмус і помаранчевий метилоранж беруть червону забарвлення. При надлишку гідроксид-іонів OH–, тобто у лужному середовищі, фіолетовий лакмус прийме синє забарвлення, помаранчевий метилоранж — жовту, а безбарвний фенолфталеїн — малинове. Якісною реакцією на сульфат-іон SO42– є реакція утворення осаду BaSO4, не розчинної в кислотах. Тому для визначення сірчаної кислоти, розчинних сульфатів і гидросульфатов використовують реактив, що містить іони барію Ba2+, наприклад хлорид барію BaCl2. Ознакою реакції є випадання кристалічного осаду білого кольору BaSO4, не розчинної в кислотах: H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl SO42– + Ba2+ = BaSO4↓ Для визначення хлорид-іонів Cl– (соляної кислоти і розчинних хлоридів) використовують реактив, що містить іони срібла Ag+, наприклад нітрат срібла Agno 3. Ознакою реакції є випадання сирнистого осаду білого кольору AgCl, не розчинної в кислотах: HCl + Agno 3 = AgCl↓ + HNO3 Cl– + Ag+ = AgCl↓ Для визначення бромоводородной і иодоводородной кислот, їх солей: бромідів та йодидів можна також використовувати реактив, що містить іони срібла Ag+ (Agno 3). У разі бромідів гається утворення сирнистого осаду світло-жовтого кольору AgBr, а в разі йодидів — сирнистого осаду інтенсивно-жовтого кольору AgI. Обидва осаду не розчиняються в кислотах: HBr + Agno 3 = AgBr↓ + HNO3 Br– + Ag+ = AgBr↓
По электронному строению фенолы являются полярными соединениями, или диполями. Отрицательный конец диполя – это бензольное кольцо, положительный – группа –OH. Дипольный момент направлен к бензольному кольцу.
Поскольку гидроксильная группа – заместитель I рода, она повышает электронную плотность, особенно для орто- и пара-положений, в бензольном кольце. Это объясняется сопряжением, возникающим между одной из неподеленных электронных пар атома кислорода в OH-группе и π-системой кольца. Такое смещение неподеленной пары электронов приводит к повышению полярности связи O-H.
Взаимное влияние атомов и атомных групп в фенолах отражается на свойствах этих веществ. Так, увеличивается к замещению водородных атомов в орто- и пара-положениях бензольного ядра, и обычно в результате таких реакций замещения образуются тризамещенные производные фенола. Повышение полярности связи между кислородом и водородом обусловливает появление достаточно большого положительного заряда (δ+) на атоме водорода, в связи с чем фенол диссоциирует в водных растворах по кислотному типу. В результате диссоциации образуются фенолят-ионы и катионы водорода.
Фенол C6H5OH – слабая кислота, называемая также карболовой кислотой. В этом заключается главное отличие фенолов от спиртов – неэлектролитов.
Для того, щоб визначити наявність кислоти або лугу у водному розчині, можна скористатися індикатором. При надлишку катіонів водню H+ (H3O+), тобто в кислому середовищі, фіолетовий лакмус і помаранчевий метилоранж беруть червону забарвлення. При надлишку гідроксид-іонів OH–, тобто у лужному середовищі, фіолетовий лакмус прийме синє забарвлення, помаранчевий метилоранж — жовту, а безбарвний фенолфталеїн — малинове.
Якісною реакцією на сульфат-іон SO42– є реакція утворення осаду BaSO4, не розчинної в кислотах. Тому для визначення сірчаної кислоти, розчинних сульфатів і гидросульфатов використовують реактив, що містить іони барію Ba2+, наприклад хлорид барію BaCl2. Ознакою реакції є випадання кристалічного осаду білого кольору BaSO4, не розчинної в кислотах:
H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl
SO42– + Ba2+ = BaSO4↓
Для визначення хлорид-іонів Cl– (соляної кислоти і розчинних хлоридів) використовують реактив, що містить іони срібла Ag+, наприклад нітрат срібла Agno 3. Ознакою реакції є випадання сирнистого осаду білого кольору AgCl, не розчинної в кислотах:
HCl + Agno 3 = AgCl↓ + HNO3
Cl– + Ag+ = AgCl↓
Для визначення бромоводородной і иодоводородной кислот, їх солей: бромідів та йодидів можна також використовувати реактив, що містить іони срібла Ag+ (Agno 3). У разі бромідів гається утворення сирнистого осаду світло-жовтого кольору AgBr, а в разі йодидів — сирнистого осаду інтенсивно-жовтого кольору AgI. Обидва осаду не розчиняються в кислотах:
HBr + Agno 3 = AgBr↓ + HNO3
Br– + Ag+ = AgBr↓