Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо
Понижение температуры замерзания раствора по сравнению с температурой замерзания растворителя определяют по формуле:
ΔTзам = i*K*m(в-во)*1000/m(H₂O)*M(в-во)
где: ΔTзам = 1,83°
i - изотонический коэффициент;
К - криоскопическая константа, для воды К = 1,86
m(в-во) - масса растворенного вещества, m(в-во) = 43,5 г
m(H₂O) - масса воды, так как плотность воды равна 1 г/мл, то масса 500 мл равна 500 г
M(в-во) - масса 1 моля растворенного вещества, г/моль
M(в-во) = 2*39 + 32 + 4*16 = 174 г/моль
Находим из этой формулы изотонический коэффициент:
i = ΔTзам*m(H₂O)*M(в-во)/К*m(в-во)*1000 = 1,83*500*174/1,86*43,5*1000 = 1,968