1)Унаслідок нітрування 202,8г бензену одержали 273г нітробензену. Встановіть відносний вихід нітробензену. 2)Під час взаємодії 1,125 кг метанової кислоти з етанолом одержали 1,2 кг естеру. Установіть відносний вихід продукту.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства.
Реакции замещения и разложения: а) замещение - сложное + простое вещество; разложение - 1 сложное; б) замещение - сначала сложное + простое, потом сложное + простое; разложение - сначала сложное, получаем несколько простых (иногда ещё добавляется несколько сложных).
Реакции замещения и соединения: а) замещение - сложное + простое; соединения - 2 простых или 1 простое + 1 сложное (всё равно количество равно двум); б) замещение - сначала сложное + простое, получаем - сложное + простое; соединение - сначала простое + простое или сложное + простое, получаем сложное.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства.