Фотосинтез - процес утворення органічних сполук із неорганічних речовин із використанням енергії сонячного світла.
У світловій фазі фотосинтезу утворюються макроергічні фосфатні зв'язки під час синтезу АТФ із АДФ і неорганічного фосфату. Крім того, утворюється молекулярний кисень (Оксиген), який виділяється в атмосферу. Атомарний водень (Гідроген) бере участь в утворенні вуглеводів у темновій фазі фотосинтезу.
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такому вигляді:
6СО 2 + 6H 2O -> С 6Н 12О 6+ 60 2
Продуктивністю фотосинтезу називають масу синтезованої за 1 год. глюкози на 1 м 2 листкової поверхні. Цей показник зростає з підвищенням (до певної межі) освітленості. вологості повітря, температури і вмісту СО 2, залежить від довжини хвилі світла.
Основные оксиды: MgO, Cu2O, K2O, Na2O. Кислотные оксиды: SiO2, CrO3, Mn2O7, SO2, N2O3, NO
соответствующие основным оксидам основания: MgO Mg(OH)2 Cu2O CuOH K2O KOH Na2O NaOH
соответствующие кислотным оксидам кислоты: SiO2 H2SiO3 CrO3 H2CrO4 Mn2O7 HMnO4 SO2 H2SO3 N2O3 HNO2 NO не существует, т.к. NO несолеобразующий оксид, его надо сначала доокислить, чтобы получить кислоту.
Назания веществ : SiO2 - оксид кремния (IV) CrO3 - оксид хрома (VI) MgO - оксид магния Mn2O7 - оксид марганца (VII) Cu2O - оксид меди (I) SO2 - оксид серы (IV) FoR - веществ Fo и R нет, ошибка в условии N2O3 - оксид азота (III) K2O - оксид калия NiP - фосфид никеля (II) Na2O - оксид натрия NO - оксид азота (II)
Фотосинтез - процес утворення органічних сполук із неорганічних речовин із використанням енергії сонячного світла.
У світловій фазі фотосинтезу утворюються макроергічні фосфатні зв'язки під час синтезу АТФ із АДФ і неорганічного фосфату. Крім того, утворюється молекулярний кисень (Оксиген), який виділяється в атмосферу. Атомарний водень (Гідроген) бере участь в утворенні вуглеводів у темновій фазі фотосинтезу.
Сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такому вигляді:
6СО 2 + 6H 2O -> С 6Н 12О 6+ 60 2
Продуктивністю фотосинтезу називають масу синтезованої за 1 год. глюкози на 1 м 2 листкової поверхні. Цей показник зростає з підвищенням (до певної межі) освітленості. вологості повітря, температури і вмісту СО 2, залежить від довжини хвилі світла.
2СО + 0 2- 2Н 20 + 2S + 272 кДж