1.
а) BaO + H2O → Ba(OH)2
б) K2O + H2O → 2 KOH
в) CuO + H2O → Cu(OH)2
г) SiO2 + 2 H2O → H4SiO4
д) SO3 + H2O → H2SO4
2.
А) Mg + 2 HCl → H2 + MgCl2 - 4) 5
Б) Fe2O3 + 6 HCl → 3 H2O + 2 FeCl3 - 5) 12
В) 3 Zn + 2 H3PO4 → 3 H2 + Zn3(PO4)2 -2) 9
Г) BaO + H2SO4 → H2O + BaSO4 - 3) 4
3.
а) 3 H2 + H2SO4 → 4 H2O + S
б) Cl + H2SO4 →
в) ZnO + H2SO4 → H2O + ZnSO4
г) SO3 + H2SO4 → H2S2O7
д) Mg + H2SO4 → H2 + MgSO4
е) 2 Al(OH)3 + 3 H2SO4 → 6 H2O + Al2(SO4)3
є) HCl + H2SO4 → H2O + HSO3Cl
ж) Cu + 2 H2SO4 → 2 H2O + SO2 + CuSO4
з) Al2O3 + 3 H2SO4 → 3 H2O + Al2(SO4)3
СаСО3↓+2НСІ=СО2↑+Н2О+СаСІ2
СаСО3↓+2Н⁺+2СІ⁻=СО2↑+Н2О+Са²⁺+2СІ⁻
СаСО3↓+2Н⁺=СО2↑+Н2О+Са²⁺
2.Запалена скіпка потухла, бо виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.
3. Розчин вапняної води починає мутніти, утворюється нерозчинна сіль.
СО2↑+Са(ОН)2=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
4. При подальшому пропусканні розчин знову стає прозорим, осад розчиняється
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3)⁻
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3⁻)
5. У пробірці появляється білий осад та бульбашки газу
Са(НСО3)2= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑Са²⁺+2(НСО3)⁻= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑
6.У лабораторних умовах вуглекислий газ можна добути дією кислоти на солі карбонати.
За наявності вуглекислого газу палаюча скіпка гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння.
У разі дії вуглекислого газу на вапняну воду відбувається утворення нерозчинної речовини кальцій карбонату, а під час подальшої дії вуглекислого газу карбонат переходить у гідрогенкарбанат - розчинну сіль.
Під час нагрівання гідрогенкарбонат розкладається на карбонат та вуглекислий газ.
7. Карбонати можна виявити, діючи наприклад сіллю барію-ВаСІ2, яка утворює ВаСО3- білий осад.