Ca(OH)2 + H2SO4(разб) → CaSO4 + 2H2O
Al2O3 + 6HNO3 → 2Al(NO3)3 + 3H2O
4Ca + 5H2SO4 → 4CaSO4 + H2S + 4H2O
NaCl + AgNO3 → NaNO3 + AgCl↓
2Ag + 2HCl ⇄ 2AgCl + H2
MgO + 2HNO3 (разб) → Mg(NO3)2 + H2O
HCl + SO3 кислота не реагирует с кислотным оксидом, для школы этого хватит, а если более глубокое изучение химии, то HCl + SO3 → HSO3Cl реакция протекает в олеуие и при комнатной t°.
Na2O + N2O5 → 2NaNO3
4P + 5O2 → P4O10 (О2 в изб.)
4P + 5O2 → 2P2O5 (О2 в изб.)
4P + 3O2 → P4O6 (О2 в недостатке)
4P + 3O2 → 2P2O3 (О2 в недостатке)
Объяснение:
1. Каталитическое окислние метана CH4 + O2 = HCHO (формальдегид) + H2O
2. Каталитическое гидрирование HCHO + Н2 = СН3ОН (метанол)
3. Реакция с хлороводородом CH3OH + HCl = CH3Cl (хлорметан) + H2O
4. Взаимодействие с натрием (реакция Вюрца) 2CH3Cl + 2Na = 2NaCl + C2H6 (этан)
5. Сначала дегидрированием этана получаем этилен
C2H6=C2H4+H2
Затем гидратацией этилена в присутствии серной кислоты получаем этанол
C2H4+H2О=С2Н5ОН (этиловый спирт)
6.Сначала окисление этанола оксидом меди до уксусного альдегида
C2H5OH+CuO=CH3CНО+Cu+H2O
Потом реакция серебряного зеркала
CH3CHO + Ag2O = 2Ag + CH3COOH(уксусная кислота)
7. Уксус с содой CH3COOН + NaHCO3 = CH3COONa (ацетат натрия) + CO2 + H2O
8.Сплавление с гидроксидом натрия CH3COONa + NaOH = CH4 (метан) + Na2CO3
Історія відкриття кисню
2. Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-Хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.
3. В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хімічними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2О5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», розжарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого підтримує дихання і горіння