Ско́рость хими́ческой реа́кции — изменение количества одного из реагирующих веществ за единицу времени в единице реакционного пространства. Является ключевым понятием химической кинетики. Скорость химической реакции — величина всегда положительная, поэтому, если она определяется по исходному веществу (концентрация которого убывает в процессе реакции), то полученное значение умножается на −1.
Например, для реакции: {\displaystyle A+B\rightarrow C+D}{\displaystyle A+B\rightarrow C+D} выражение для скорости выглядит: {\displaystyle v={\frac {d[C]}{dt}}=-{\frac {d[A]}{dt}}.}{\displaystyle v={\frac {d[C]}{dt}}=-{\frac {d[A]}{dt}}.}
В 1865 году Н. Н. Бекетовым и в 1867 году Гульдбергом и Вааге был сформулирован закон действующих масс: скорость химической реакции в каждый момент времени пропорциональна концентрациям реагентов, возведенным в степени, равные их стехиометрическим коэффициентам.
Для элементарных реакций показатель степени при значении концентрации каждого вещества равен его стехиометрическому коэффициенту, для сложных реакций это правило не соблюдается. Кроме концентрации на скорость химической реакции оказывают влияние следующие факторы:
природа реагирующих веществ,
наличие катализатора,
температура (правило Вант-Гоффа, Уравнение Аррениуса),
давление(P).
площадь поверхности реагирующих веществ.
Если мы рассмотрим самую простую химическую реакцию A + B → C, то мы заметим, что мгновенная скорость химической реакции величина непостоянная.
1.Для вимірювання опору розчинів електролітів не можна використовувати постійний струм, застосовують тільки змінний струм досить великий (звуковий) частоти, щоб не було, внаслідок електролізу, зміни концентрації розчину і поляризації електродів, що викликають зміну опору. Іони повинні коливатися близько електродів, але не розряджатися на них.
2.Якщо мало розчинний електроліт дисоціює за простою схемою, то можна обчислити його розчинність з даних по електропровідності. Якщо s-розчинність даної речовини в еквівалентах на 1 уг, а х-питома електропровідність його насиченого розчину, то еквівалентна електропровідність розчину дорівнює
3.Отже, константа судини для вимірювання електропровідності дорівнює відношенню відстані між електродами до площі електродів.Константу судини С можна легко визначити, вимірявши опір розчину, питома електропровідність якого відома.
4.визначення рН розчинів, хроматографія та ін децимолярний розчин або розчин з молярною концентрацією величина називається константою дисоціації.
5.Питомою електропровідністю ("каппа") розчину називається електропровідність шару розчину довжиною 1 см, укладеного між електродами площею 1см2. Вона виражається в Ом-1. см-1. В системі СІ питома електропровідність вимірюється в Ом-1. м-1.
6.Визначення константи дисоціації слабкого ... дисоціації слабкого електроліту методом електропровідності. ... розкиду), при розрахунках Кд використовують значення λ∞.
Топаз может быть как естесствонрого(природного) происхождения, так и искусственного, т.к. это полудрагоценный камень
Вода имеет естественное происхождение