1) FeCl3 і KOH
Це звичайний іб отримання нерозчинних підстав - реакція обміну розчинної солі і луги. Випадає бурий осад. Це гідроксид заліза (III).
FeCl3 + 3KOH —> Fe(OH)3 + 3KCl
2) 2Fe(OH)3 —> Fe2O3 + 3H2O
Реакція відбувається при нагріванні
3) Взаємодія з соляною (хлоридною) кислотою:
Fe(OH)3 + 3HCl = FeCl3 + 3H2O
Взаємодія з сірчаною (сульфатною) кислотою:
2Fe(OH)3 + 3H2SO4 —> Fe2(SO4)3 + 6H2O
Взаємодія з нітратною кислотою:
3HNO3 + Fe(OH)3 -> Fe(NO3)3 + 3H2O
4) —>
Існують дві якісні реакції на йон Fe(2+)
1) FeCl3 + 3 NaOH = Fe(OH)3 ↓+ 3NaCl (при взаємодії з каустичною содою (NaOH) - бурий осад)
2) 3К4[Fe(CN)6] +4FeCl3 = KFe [Fe(CN)6])↓ + 12KCl (+ жовта кров’яна сіль = синій осад)
Існують також дві якісні реакції на йон Fe(3+):
1) FeSO4 +2NaOH = Fe(OH)2 ↓ + Na2SO4 ( темний сіро-зелений осад)
2) 2К3[Fe(CN)6 ] +3FeSO4 = KFe[Fe(CN)6])↓ + 3K2SO4 (+червона кров’яна сіль = темно-синій осад)
Відомо, що для вивчення навколишнього світу недостатньо лише гати й описувати об'єкти. Важливо ще характеризувати їх кількісно, тобто якимись величинами. Порцію води, наприклад, можна характеризувати кількісно, вимірявши її об'єм у літрах або масу в грамах. Але для хіміка поряд з цим важливо ще знати число структурних частинок (атомів, молекул або йонів), які містяться в цій порції речовини, оскільки саме вони вступатимуть у хімічну взаємодію. Ось чому в хімії і суміжних з нею науках використовують фізичну величину — кількість речовини.
Объяснение: