1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
В данном случае у нас будет протекать одна и таже реакция,но в разных соотношениях молей щелочи. В одном случае берется избыток в другом недостаток. Для получения гидрофосфата: P2O5+4NaOH=2NaH2PO4+H2O ; для получения фосфорной кислоты: P2O5 + 6NaOH= 2Na3PO4+3H2O ; 1. находим массы оксида фосфора,требующегося для получения обоих солей. Решаем через пропорцию.m (P2O5)= x. M(P2O5)=142г/моль ; m(Na3PO4)=4,5г, M(Na3PO4)=164 г/ моль. Вычисляем, данные значения домножаем на коэффициенты. m(P2O5)=[ 4,5г×142г/моль]÷328г/моль=1,94 г. Аналогично для гидрофосфата,кислой соли натрия. M(P2O5)=142, M(NaH2PO4)=142, m(NaH2PO4)=2,4. m(P2O5)=[2,4г×142г/моль]÷284г/моль=1,2 г ; складываем полученные массы: 1,2+1,94г=3,14 г. 2. Теперь находим m(р-ра) щелочи. Все тоже самое,только учитываем процентное содержание раствора и коэффициенты щелочи. И еще одна формула прибавится w(в-ва)= m(в-ва)/m(р-ра) и умножаем это на 100%. Находим m(р-ра) для кислой соли,тоже через пропорцию. m(р-ра)= [2,4г×M(NaOH) т.е. 40г/моль×4 исходя из коэффициента в реакции]÷M(NaH2PO4) т.е.142×2=1,35г ; находим массу 5% раствора: 5%/100% =0,05. Далее 1,35г÷0,05= 27 г ; для нормальной соли все тоже самое. m(р-ра)=[4,5г×240г/моль]÷328г/моль = 3,29 г ; m(р-ра) 5%= 3,29г÷0,05=65,85 г. m(р-ра)= 27г+65,85=92,85 т.е. 92,9 г.
в) 32 элемента
Объяснение:
.