СаСО3↓+2НСІ=СО2↑+Н2О+СаСІ2
СаСО3↓+2Н⁺+2СІ⁻=СО2↑+Н2О+Са²⁺+2СІ⁻
СаСО3↓+2Н⁺=СО2↑+Н2О+Са²⁺
2.Запалена скіпка потухла, бо виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.
3. Розчин вапняної води починає мутніти, утворюється нерозчинна сіль.
СО2↑+Са(ОН)2=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
4. При подальшому пропусканні розчин знову стає прозорим, осад розчиняється
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3)⁻
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3⁻)
5. У пробірці появляється білий осад та бульбашки газу
Са(НСО3)2= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑Са²⁺+2(НСО3)⁻= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑
6.У лабораторних умовах вуглекислий газ можна добути дією кислоти на солі карбонати.
За наявності вуглекислого газу палаюча скіпка гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння.
У разі дії вуглекислого газу на вапняну воду відбувається утворення нерозчинної речовини кальцій карбонату, а під час подальшої дії вуглекислого газу карбонат переходить у гідрогенкарбанат - розчинну сіль.
Під час нагрівання гідрогенкарбонат розкладається на карбонат та вуглекислий газ.
7. Карбонати можна виявити, діючи наприклад сіллю барію-ВаСІ2, яка утворює ВаСО3- білий осад.
Дано:
m(Ag)=17,12
Wпр(Ag)=80%
V(C2H2)-?
(CH3CHO + 2(Ag(NH3)2)OH → CH3COONH4 + 2Ag + 3NH3 + H2O) повне
CH3CHO+Ag2O(амм.р)→CH3COOH+2Ag
Wпр=m(пр)/m(т) =>m(т)=m(пр)/Wпр
m(т)=17,12/0,8=21,4 г
Долі ми повинні дізнатися масу CH3CHO для цього складемо пропорцію
X/44=21,4/216 =>X=21,4*44/216=4,3592592593
C2H2+H2O=CH3CHO(реакция Кучерова. условия - HgSO4, t)
Долі найти об'єм C2H2
Оскільки коефіцієнти рівні то й об'єми рівні
Знайдемо об'єм CH3CHO
V=m*Vm/M=4,3592592593*22,4/44=2,2192592598 л