1.Na2CO3+H2SO4+CO2+H2O
n(CO2)=n(Na2CO3)=0,5 моль
V(CO2)=Vmm=22,4*0,5=11,2л
2.в)2Cu(OH)2+K2S2O6(O2)+2KOH=Cu2O3осадок+2K2SO4+3H2O
г)KOH+CO2=KHCO3
д)KOH+HCl(разб.)=KCl+H2O
ж)KOH(разб.)+6H2O=[K(H2O)6]OH
3.
1)P2O5 + 3H2O = 2H3PO4
2)H3PO4(конц.) + 3KOH(конц.) = K3PO4 + 3H2O
3)
4)Ca3(PO4)2 + 3H2SO4 = 3CaSO4↓ + 2H3PO4
3 вариант:
2.а)Fe + CuSO4(разб.) = FeSO4 + Cu↓
в)2H2S2O7 + Cu = CuSO4 + SO2↑ + 2H2SO4
д)CuSO4 + 2NaOH(разб.) = Cu(OH)2(гель) + Na2SO4
и)P4 + 16H2O + 10CuSO4 = 4H3PO4 + 10Cu↓ + 10H2SO4
3.
1)3Cl2 + 2Fe = 2FeCl3
2)FeCl3 + 3NaOH → Fe(OH)3↓ + 3NaCl
3)2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O
4)Fe2O3 + 3H2 = 2Fe + 3H2O
Объяснение:
Имеется 2 М раствор серной кислоты. Как приготовить из этого раствора 1 л 0,5 н. раствор серной кислоты?
Молярность раствора показывает сколько молей растворенного вещества содержится в 1 л раствора. Нормальность раствора показывает сколько моль-экв растворенного вещества содержится в 1 л раствора.
Найдем массу серной кислоты в 1 л 0,5 н раствора
m(X) = Cн · Meq ·V(л)
m(H2SO4) = 0,5 · 49 · 1 = 24,5 г
Теперь рассчитаем какой объем исходного 2М раствора серной кислоты будет содержать 24,5 г серной кислоты:
V = m / (Cм × М) = 24,5 : (2× 98) = 0,125 л или 125 мл
125 мл исходного раствора серной кислоты нужно поместить в мерную колбу на 1 л довести водой до метки и раствор перемешать.
Выделенное описание из Интернета
Розрізняють реакції сполучення (в ході яких із декількох речовин утворюється одна складна сполука), реакції розкладу (коли з однієї речовини утворюється кілька сполук), реакції заміщення (реакції, в ході яких більш проста речовина заміщує у складнішій якусь із її складових частин), реакції обміну
1.3.2 Класифікація органічних реакцій за типом розриву хімічних зв’язків
Реакції гомолітичного (радикального) розриву хімічного зв’язку (го-моліз) супроводжуються утворенням вільних радикалів:
Вільний радикал – це незаряджена частинка, яка має неспарений еле-ктрон (одноелектронну атомну орбіталь):
– взаємодія компонентів у газовій фазі або при дії неполярних апро-тонних розчинників (ТГФ – тетрагідрофуран);
– ланцюгово-радикальний механізм прискорення, при якому один ініціатор може викликати безмежну низку хімічних перетворень;
– висока залежність хімічних перетворень від просторових ефектів.
Реакції гетеролітичного (йонного) розриву хімічного зв’язку (гете-роліз) супроводжуються утворенням йонів:
Для гетеролітичних реакцій є характерним:
– прискорення в присутності кислот або основ (кислотно-основний каталіз);
– проходження взаємодії в розчинах;
– відсутність впливу акцепторів (інгібіторів) вільних радикалів на швидкість реакції;
– критична залежність швидкості реакції від типу розчинника.
– реакції є моно- та бімолекулярними. Якщо в елементарній стадії реакції (послідовності взаємодії) бере участь одна молекула або частинка, то така реакція називається мономолекулярною, а якщо дві – то бімолеку-лярною. Молекулярність визначається тільки для окремої стадії реакції;
– з кінетичної точки зору реакції бувають першого та другого по-рядків. Порядок реакції визначається сумарним показником ступенів кон-центрацій реагуючих речовин в рівнянні, яка визначає загальну швидкість реакції. Якщо швидкість реакції залежить від концентрації лише одного компонента, то ми маємо реакцію першого порядку, якщо від концентрації двох реагуючих речовин – то маємо реакцію другого порядку.