М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
kosmos132
kosmos132
20.01.2020 00:38 •  Химия

с химией. Необходимо расписать уравнения и решение. Тема: термодинамика


с химией. Необходимо расписать уравнения и решение. Тема: термодинамика

👇
Открыть все ответы
Ответ:
sdfsdfsddf
sdfsdfsddf
20.01.2020
Белки – это сложные высокомолекулярные природные соединения, построенные из  -аминокислот. в состав белков входит 20 различных аминокислот, отсюда следует огромное многообразие белков при различных комбинациях аминокислот. как из 33 букв алфавита мы можем составить бесконечное число слов, так из 20 аминокислот – бесконечное множество белков. в организме человека насчитывается до 100  000 белков. белки подразделяют на  протеины  (простые белки) и  протеиды  (сложные белки). число аминокислотных остатков, входящих в молекулы, различно: инсулин – 51, миоглобин – 140. отсюда  mr  белка от 10  000 до нескольких миллио свойства белков при нагревании белков и пептидов с растворами кислот, щелочей или при действии ферментов протекает гидролиз. гидролиз белков сводится к расщеплению полипептидных связей:денатурация белков денатурация  – нарушение природной структуры белка под действием нагревания и реагентов. а) действие спирта на белок; б) действие солей хлорида натрия (концентрированный раствор) и ацетата свинца на белок; в) действие hno3  (конц.); г) свертывание белков при кипячении. функции белков учитель биологии. функции белков разнообразны. 1. строительный материал  – белки участвуют в образовании оболочки клетки, органоидов и мембран клетки. из белков построены кровеносные сосуды, сухожилия, волосы. 2. каталитическая роль  – все клеточные катализаторы – белки (активные центры фермента). структура активного центра фермента и структура субстрата точно соответствуют друг другу, как ключ и замок. 3. двигательная функция  – сократительные белки вызывают всякое движение. 4. транспортная функция  – белок крови гемоглобин присоединяет кислород и разносит его по всем тканям. 5. защитная роль  – выработка белковых тел и антител для обезвреживания чужеродных веществ. 6. энергетическая функция  – 1 г белка эквивалентен 17,6 кдж. содержание белков в различных тканях человека неодинаково. так, мышцы содержат до 80% белка, селезенка, кровь, легкие – 72%, кожа – 63%, печень  – 57%, мозг – 15%, жировая ткань, костная и ткань зубов – 14–28%. белки – необходимые компоненты пищевых продуктов, они входят в состав лекарственных препаратов. синтез белков учитель биологии.  человек в течение длительного времени потреблял белки, выделенные главным образом из растений и животных. в последние десятилетия ведутся работы по искусственному получению белковых веществ. половина земного шара находится в состоянии белкового голодания, а мировая нехватка пищевого белка составляет около 15 млн т в год при норме потребления белка в сутки взрослым человеком 115 г. (демонстрация фрагмента 2-й части кинофильма «белки, строение белковых молекул» – о сборке молекулы белка.) выводы: все белки являются , но не всякий полипептид является белком. каждый белок имеет свое специфическое строение.
4,7(47 оценок)
Ответ:
rsdfa
rsdfa
20.01.2020

Нафти – це природні маслянисті горючі рідини зі своєрідним запахом. Вони мають різноманітну консистенцію – від легкоплинних до густих, малорухомих. Колір нафт у більшості випадків бурий і темнокоричневий (до чорного), рідше жовтий і зеленуватий і зовсім рідко зустрічається майже безбарвна, так звана «біла нафта». Колір нафт залежить від розчинених в них смол. Нафта являє собою суміш рідких вуглеводнів (парафінових, нафтенових і ароматичних), в якій розчинені газоподібні та тверді вуглеводні. У незначних кількостях вона містить сірчані й азотні сполуки, органічні кислоти та деякі інші хімічні сполуки.

З фізичної точки зору нафта розглядається як розчин газоподібних і твердих вуглеводнів у рідині. Природна нафта, що добувається з надр Землі, завжди містить певну кількість розчинених у ній газів (супутні природні гази), головним чином метану і його гомологів.

Аналіз нафт з виділенням індивідуальних сполук вимагає багато часу. У технологічних розрахунках при визначенні якості сировини, продуктів нафтопереробки і нафтохімії часто використовуються дані технічного аналізу, який полягає у визначенні деяких фізичних, хімічних й експлуатаційних властивостей нафтопродуктів. З цією метою використовують наступні методи, що в комплексі дають можливість охарактеризувати товарні властивості нафтопродуктів у різноманітних умовах експлуатації, пов'язати їх зі складом продуктів, що аналізуються, дати рекомендації щодо найбільш раціонального їх використання:

• фізичні – визначення густини, в'язкості, температури плавлення, замерзання і кипіння, теплоти згоряння, молекулярної маси, а також деяких умовних показників (пенетрація, дуктильність);

• хімічні, що застосовують класичні прийоми аналітичної хімії;

• фізико-хімічні – колориметрія, потенціо-метричне титрування, нефелометрія, рефрактометрія, спектроскопія, хроматографія;

• спеціальні – визначення октанового і метанового чисел моторного палива, хімічної стабільності палив і масел, корозійної активності, температури спалаху і займання та ін.

Густина. Нафти розрізняються за густиною, тобто за масою, що міститься в одиниці їх об'єму. Якщо в посудину з нафтою налити воду, то, за винятком рідкісних випадків, нафта спливає. Зазвичай вона легша за воду. Густина нафти, виміряна при температурі 20°С, віднесена до густини води, виміряної при 4°С, називається відносною густиною нафти. Визначення густини можна проводити при будь-якій температурі, а потім вирахувати значення відносної густини, використовуючи коефіцієнт об'ємного розширення, значення якого наводяться у довідковій літературі.

Відносна густина нафт коливається в межах 0,5–1,05 кг/дм3 (зазвичай 0,82–0,95). Нафти з відносною густиною до 0,85 називаються легкими. Своєю легкістю вони зобов'язані переважанню в їх складі метанових вуглеводнів. Відносну густину від 0,85 до 0,90 мають середні нафти, а вище 0,90 – важкі. У важких нафтах містяться переважно циклічні вуглеводні.

Густина нафти залежить від багатьох факторів: хімічної природи речовин, що до неї входять, фракційного складу, кількості смолистих речовин, кількості розчинених газів та ін. Густина нафти залежить від глибини залягання, як правило, зменшуючись з її збільшенням. Винятки з цього правила пояснюють вторинними явищами, наприклад міграцією легких нафт у більш високі горизонти залягання.

При визначенні густини нафт і нафтопродуктів звичайно користуються кількома методами: за до ареометрів (нафтоденсиметрів), методом зваженої краплі, за до гідростатичних ваг, пікнометричним методом (найбільш точний).

У поєднанні з іншими показниками (коефіцієнт заломлювання, молекулярна маса) густина використовується для визначення вуглеводневого чи структурно-групового складу нафтових фракцій.

В'язкісні властивості. При видобутку і транспортуванні нафти велике значення має така її властивість, як в'язкість. Розрізняють динамічну і кінематичну в'язкість. Динамічною в'язкістю називається внутрішній опір (тертя) окремих часток рідини руху загального потоку.

У легких нафт в'язкість менша, ніж у важких. Вона зменшується також з підвищенням температури, оскільки при цьому збільшується відстань між молекулами. Тому при видобуванні та подальшому транспортуванні трубопроводами важкі нафти вимагають підігріву. При 80–100°С в'язкість важких нафт наближається до в'язкості легких.

Объяснение:

4,4(90 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Химия
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ