— формула кількості речовини.
Знайдемо масу пропану:
m (C₃H₈) = M (C₃H₈) ∙ n (C₃H₈) = 44 ∙ 0,5 = 22 (г).
— формула кількості речовини.
Vm (молярний об'єм) газів за н.у. становить 22,4 л/моль.
560 мл = 0,56 л.
Знайдемо кількість речовини етену:
n (C₂H₄) = V (C₂H₄) : Vm = 0,56 : 22,4 = 0,025 (моль).
Знайдемо масу етену:
m (C₂H₄) = M (C₂H₄) ∙ n (C₂H₄) = 28 ∙ 0,025 = 0,7 (г).
Маса метану нам вже відома за умовою.
Обчислимо масу суміші:
m (сум.) = m (C₃H₈) + m (C₂H₄) + m (CH₄) = 22 + 0,7 + 8 = 30,7 (г).
Відповідь: 30,7 г.
вот
Объяснение:
Окисно-відновні реакції — реакції, які супроводжуються переходом електронів від одних атомів, молекул або іонів до інших при зміні ступеня окиснення елементів. Речовину, що містить елемент, який віддає електрони, називають відновником. Процес віддачі електронів, при якому ступінь окиснення елемента зростає, називають окисненням. Речовину, що містить елемент, який приєднує електрони, називають окисником. Процес приєднання електронів називають відновленням. При відновленні ступінь окиснення елемента знижується. Ступінь окиснення елемента — це той електричний заряд атома цього елемента у сполуці, який розраховується, виходячи з припущення, що сполука складається з іонів. Або це той умовний заряд, який мав би атом елемента у сполуці при повному переході електронних пар, які утворюють зв’язок, до більш електронегативних атомів. Процеси окиснення та відновлення проходять одночасно і загальне число електронів, відданих відновником, дорівнює числу електронів, прийнятих окисником. У загальному вигляді О.-в.р. можна записати так: Am + Bp → Am-n + Bp+n, де: відновник: Am — nē ↔ Am-n — процес окиснення відновника; окисник: Вр + nē ↔ Bp+n — процес відновлення окисника.
Атом состоит из ядра, которое имеет положительный заряд. Внутри атомного ядра находятся протоны, имеющие также положительный заряд и нейтральные частицы, не имеющие вообще никакого заряда и упрощенно названные нейтронами.Оболочка ядра атома состоит из отрицательно заряженных электронов. Определяется заряд ядра по атомному номеру элемента находящегося в периодической таблице Менделеева, то есть заряд и номер равнозначны, при чём номер - это количество электронов вращающихся вокруг ядра атома. А заряд, собственно, самого атома, как правило, равен нулю, потому что положительно заряженное ядро и отрицательно заряженная оболочка ядра друг друга уравновешивают.Заряд ядра также можно определить по количеству протонов в нём, то есть отсюда мы можем сделать вывод, что количество электронов, вращающихся вокруг ядра равно количеству протонов, находящихся внутри ядра. Ну а найти количество нейтронов в ядре вообще не составит никакого труда, так как определяется данное число довольно просто: из массы ядра вычислить количество протонов, полученная разность и будет число нейтронов.Строение атома химических элементов хорошо можно представить на каком-нибудь примере. Атом натрия имеет атомный номер по таблице 23,то есть это и есть величина его заряда, число протонов в ядре атома натрия равно 11, то есть 23-11=12 . Вот и есть результат – число нейтронов равно 12.
Ну как то так.