C2H5Cl
Объяснение:
Сперва определяем молярную массу вещества
M=p*v=2,879*22,4=83,5г/моль
X + O2 = CO2+ H2O + HCl
v(CO2)=6.72/22,4=0,3 mol
v(H2O)=5,4/18=0,3 mol
v(HCl)=5,475/36,5=0,15 mol
проверям содержит ли вещество кислород:
ДО СТРЕЛКИ
По закону сохранения массы m(O2)=5,4+5,475+13,2(масса СО2)-9,675 = 14,4
v(O2)=14,4/32=0,45 mol
атомов кислорода 0,9 моль
ПОСЛЕ СТРЕЛКИ
v(O)=0,3*2+0,3=0,9 mol
до и после равны, значит вещество содержит лишь углерод водород и хлор
соотношение C:H:Cl
по молям можно посчитать что соотношение будет равно 0,3:0,75;0,15
2:5:1
дальше находим индексы
2x*12+5x*1+1*35,5x=64,5
x=1
C2H5Cl
Объяснение:
Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + CO2 + H2O ( карбонат натрия, соляная кислота, хлорид натрия, оксид углерода(4), вода)
2Na(+) + CO3(2-) + 2H(+) + 2Cl(-) = 2Na(+) + 2Cl(-) + CO2 + H2O
CO3(2-) + 2H(+) = CO2 + H2O
CO2 + C = 2CO (оксид углерода(4), углерод, оксид углерода(2)
C(+4) +2e = C(+2) 1 в-ие
ок-ль
C(0) -2e = C(+2) 1 ок-ие
в-ль
2CO + O2 = 2CO2 (оксид углерода(2), кислород, оксид углерода(4)
C(+2) -2e = C(+4) 2 ок-ие
в-ль
O2(0) +4e = 2O(-2) 1 в-ие
ок-ль
CO2 + 2KOH = K2CO3 + H2O (оксид углерода(4), гидроксид калия, карбонат калия, вода)
CO2 + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + CO3(2-) + H2O
CO2 + 2OH(-) = CO3(2-) + H2O
K2CO3 + CO2 + H2O = 2KHCO3 ( карбонат калия, оксид углерода(4), вода, гидрокарбонат калия)
2K(+) + CO3(2-) + CO2 + H2O = 2K(+) + 2HCO3(-)
CO3(2-) + CO2 + H2O = 2HCO3(-)
Фрідріх Рохлєдер (1819-1874) – докт. медицини, перший проф. хімії у Технічній академії, відомий австрійський вчений, один із засновників фітохімії і структурної хімії. Народився в сім’ї аптекаря у Відні. З 1836 р. студіював медицину у Віденському університеті, де і залишився працювати після завершення навчання. Тут уже в 23-річному віці отримав докторський ступінь. Пізніше стажувався у Юстуса фон Лібіха в Ґессені, розвиваючи його ідеї застосування хімії у фізіології та сільському господарстві, захоплювався біологією. У 1845 р. Ф. Рохлєдер на за намісника Галичини графа Ф. Стадіона очолив кафедру хімії у Львові. Тут облаштував хімічну лабораторію, зібрав колекцію мінералів. Викладав загальну хімію і застосування хімії у тих галузях хімічної промисловості, які були розвинуті у Галичині.
Досліджував властивості рослинних речовин, опублікував статтю “Питання фітохімії (Beiträge zur Phytochemie)” у Відні в 1847 р., а наступного року у віці 29 років став членом Віденської академії наук.
У 1848 р. був учасником революційних подій у Львові, очолював загін студентів академії, які вступили в Народну гвардію. Після пожежі в академії перейшов працювати у Празький, а потім Віденський університет, де, працюючи професором, виявив натуральні барвники (алізарин, пурпурин, лакмус, кверцитрин), став одним із засновників концепції гомології та ненасичених сполук.
Р. Ґюнсберґ – перший професор