МЕТА:
– визначати тип розчину та розрізняти його компоненти;
– трактувати механізм розчинення, електролітичної дисоціації та гідролізу речовин;
– застосувати закони Дальтона та Сеченова для обчислення розчинності газів у рідинах;
– розрахувати масову частку, молярну, моляльну концентрації, мольну частку, молярну концентрацію еквівалента та титр за вказаними значеннями маси розчиненої речовини, об’єм розчину або розчинника;
– вміти готувати розчин з певною масовою часткою, молярною, моляльною концентрацією, молярною концентрацією еквіваленту або титром;
– трактувати правило змішування розчинів з різною масовою часткою і застосувати його на практиці.
Професійна орієнтація студентів
Розчини відіграють важливу роль для живих організмів. З утворенням розчинів безпосередньо зв’язані процеси засвоєння речовин, в тому числі ліків, та виведення з організму продуктів життєдіяльності. Тому, важливим є вивчення розчинності речовин у рідинах та залежність розчинності від різних факторів (температури, тиску, природи речовин). Основною характеристикою розчинів є їх кількісний склад. Це стосується як лабораторних досліджень, так і виготовлення та використання лікарських препаратів. Адже при виготовленні, аналізі чи застосуванні ліків необхідно знати вміст основного компоненту (активної речовини) у препараті, а також часто доводиться робити перерахунок концентрацій від одного вираження в інший.
Методика виконання практичної роботи.
Тема №8 Експериментальне визначення розчинності солі
Прилади і реактиви: K2Cr2O7 (крист.), стакан хімічний (50мл), піпетка (5мл), фарфоровий бюкс, технохімічні ваги.
Робота 1. Визначення розчинності біхромату калію.
На технічних терезах відважити 1 г (2 г, 3г) розтертого в порошок біхромату калію (K2Cr2O7); помістити його у стакан місткістю 50 мл, додати 5 мл (10 мл, 15 мл) дистильованої води. Суміш нагріти до повного розчинення солі. Одержаний розчин охолоджують до кімнатної температури. Випадають кристали. Коли повністю осядуть кристали, а розчин стане прозорим, злити розчин у сухий стакан. Виміряти температуру розчину. Чистою сухою піпеткою відібрати 3-5 мл розчину у зважений сухий фарфоровий бюкс. Зважити бюкс з розчином і поставити його на пальник з азбестовою прокладкою, або піщану баню, повільно випарити повністю воду і висушити сіль. Охолодити бюкс і зважити. Висушування повторити знову і знову зважити бюкс з сіллю. Визначення проводити до тих пір, поки результати двох останніх зважувань будуть відрізнятися не більше, ніж на 0,02 г (постійної маси бюкса). За результатами досліджень обчислити розчинність та процентну концентрацію розчину. Результати досліджень записати у таблицю.
Объяснение:
1. не направлять пробирку с веществом на соседа
2. нагревать пробирку вдоль всей ее длинные
3. нагревать пробирку верхней частью пламени огня
4. не хвататься за только что нагретую пробирку